Історія будівництва Середньодніпровської ГЕС розпочалася у далекому 1955 році. Із семи запропонованих варіантів будівництва станції співробітниками проєктного інституту Укргідропроєкт був схвалений так званий «Романківський» варіант, названий на честь селища Романкове. Він був зручним через наявність широкого скельного майданчика, який залягає на невеликій глибині, та наявністю у близькому розташуванні потужних промислових підприємств, здатних виконати замовлення гідробудівельників.
Розташування створу визначалося необхідністю уникнути, з одного боку, затоплення металургійного заводу та інших великих підприємств м. Кам’янське, а з іншого – зменшенням витрат напору по мірі просування зі створом вгору за течією. Доцільність гідроелектростанції в районі селища Романкове неодноразово підтверджувалася проєктними напрацюваннями.
Будівництво ГЕС стартувало в липні 1956 року. Його початковим етапом стала розробка м’яких ґрунтів котловану, яку розпочали в жовтні. Після осушення котловану проводилися вибухово-бурові роботи, а через 16 місяців розпочалося укладання бетону. Транспортування бетону здійснювалося вантажівками, а укладання в блоки бетонування – портально-стріловими та гусеничними кранами.
Під час будівництва спеціалізованою комісією постійно проводився контроль якості бетону. Виконано більше 10 тисяч вимірювань міцності бетону методом ультразвукового контролю.
10 жовтня 1962 року розпочалося наповнення котловану. До моменту повного затоплення котловану 19 листопада 1962 року було завершено всі роботи з бетонування підводної частини будівлі та водозливної греблі, фіналізовано будівельно-монтажні роботи з будівництва шлюзу. Наповнення водоймища до проміжної позначки 55 м забезпечило тимчасове судноплавство через шлюз і початок навігації.
Саме у цей час розпочинаються роботи з монтажу перших гідроагрегатів, кріплення верхових та низових укосів земляних гребель із обладнанням дренажів. У цей період на водозливній греблі вже змонтовано усі затвори та козловий кран для маневрування затворами. При досягненні позначки 62 м на початку грудня 1963 року з’явилась можливість введення в експлуатацію гідроагрегатів.
15 грудня 1963 року відбувся пуск першого гідроагрегату, а 30 грудня 1963 року – другого. У період з січня по листопад 1964 року було введено в експлуатацію ще шість гідроагрегатів.
У зимовий період 1963-1964 рр. виконано переоблаштування верхньої голови шлюзу. З 1964 року судноплавство здійснювалося за постійною схемою. З 1965 року, після наповнення водоймища до проєктної відмітки 64 м, ГЕС запрацювала на повну потужність. 3 вересня 1966 року спеціальною державною комісією Середньодніпровська ГЕС прийнята в постійну промислову експлуатацію з оцінкою «відмінно».
Одночасно з будівництвом гідровузла здійснювалося будівництво житлового району міста Кам’янське – селища Дніпробуд. Тут збудовано дві школи, клуб, лікарню, дитячі садки, ясла й магазини.
Гребля Середньодніпровської ГЕС, по якій були прокладені автошлях та залізнична колія, дала змогу освоєння лівобережжя міста.
Сьогодні Середньодніпровська ГЕС успішно розв’язує проблему комплексного використання стоку р. Дніпро для енергетики, водного транспорту, сільського господарства, водопостачання та інших господарських потреб. Окрім основного призначення – генерації електроенергії, забезпечує судноплавні глибини на ділянці Кременчук - Запоріжжя.
«Золотим фондом станції упродовж усіх років були і залишаються гідні, по-справжньому закохані в гідроенергетику та віддані своїй справі люди. Вони проєктували, будували, вводили в експлуатацію ГЕС, передаючи свій трудовий досвід надійної та безаварійної експлуатації молодим спеціалістам», - зауважує директор Середньодніпровської ГЕС Вадим Медьєши.
«Історія Середньодніпровської ГЕС - це довга хронологія будівництва, модернізації й реконструкції обладнання на станції. За 58 років ГЕС змінилася як ззовні, так і зсередини. Завдяки реконструкції шістьох гідроагрегатів потужність станції збільшилася до 388 МВт (352 МВт при будівництві – ред.) і це не межа. Часи змінюються та незмінним залишається наше почуття обов'язку й відповідальності, адже люди, які працюють на станції – справжні професіонали, які щоденно роблять значний внесок у розвиток і зміцнення енергетичної незалежної України», - ділиться спогадами заступник директора Середньодніпровської ГЕС, заслужений енергетик СНД й України Владислав Кучерявий.
«Безперечно, відданість обраній справі та високий професіоналізм колективу станції дозволяють нам з успіхом втілювати в життя плани з реконструкції існуючих виробничих потужностей та впроваджувати новітні інноваційні технології. Завдяки досвіду, мужності та згуртованості співробітників станції, ми зможемо впевнено та гідно долати будь-які виклики», - каже головний інженер Середньодніпровської ГЕС Олександр Кучерявий.
«Будівельники станції без перебільшення здійснили трудовий подвиг. За ці роки пройдено славний шлях та вписано багато чудових сторінок успіху в нашу історію розвитку», - ділиться напередодні дня народження Середньодніпровської ГЕС начальниця відділу кадрів Еліна Сеймук.
Попри свій доволі поважний вік Середньодніпровська ГЕС продовжує відігравати важливу роль в житті міста Кам’янське, забезпечуючи робочими місцями мешканців та наповнюючи бюджет громади.
Пресслужба Середньодніпровської ГЕС
Читайте також:
Кам’янському – 271! Як Середньодніпровська ГЕС вплинула на розвиток міста
Середньодніпровська ГЕС отримала новий сучасний трансформатор
Середньодніпровська ГЕС: виклики, здобутки та плани
- 331