Основні тенденції та розробки

У 2018 році виробництво електроенергії гідроелектростанціями склало, за оцінками,
4200 ТВт, встановивши найвищий внесок від відновлюваного джерела енергії. За оцінками, у минулому році було введено в експлуатацію 21,8 ГВт потужності гідроелектростанцій, у тому числі майже 2 ГВт ГАЕС, що дозволило встановити загальну встановлену потужність у світі до 1292 ГВт.

Регіон Східної Азії та Тихоокеанський регіон знову зайняли своє місце як найшвидше зростаючі регіони в минулому році, додавши потужність 9,2 ГВт. За ним слідують Південна Америка (4,9 ГВт), Південна й Центральна Азія (4,0 ГВт), Європа (2,2 ГВт), Африка (1,0 ГВт), а також Північна та Центральна Америка (0,6 ГВт).

Сорок вісім країн додали гідроенергетичну потужність у 2018 році. Країни з найвищим індивідуальним збільшенням встановленої потужності були Китай (8,5 ГВт) і Бразилія (3,7 ГВт). Серед кращих - Пакистан (2,5 ГВт), Туреччина (1,1 ГВт) і Ангола (0,7 ГВт). Враховуючи, що Бразилія досягла 104 ГВт встановленої потужності, південноамериканська нація тепер обігнала Сполучені Штати (103 ГВт) як другу за величиною країну за потужністю гідроенергетики.

Розуміння переваг гідроенергетики

Гідроенергетика забезпечує цілу низку переваг для суспільства та навколишнього середовища. До енергетичних переваг відносяться чисте та гнучке виробництво й акумулювання, а також зменшення залежності від викопного палива та уникнення забруднюючих речовин.

Управління прісноводними ресурсами також отримує переваги, включаючи постачання води для житла, промисловості та сільського господарства, а також пом'якшення наслідків стосовно харчових продуктів і посухи.

З метою поліпшення розуміння недооцінених переваг гідроенергетики, Міжнародна гідроенергетична асоціація (МГА) проводить глобальне дослідження проєктів, які класифікуються як одно- або багатоцільові, наприклад, забезпечення виробництва електроенергії, водопостачання, зрошення та контролю харчових продуктів.

Розбудова стійкості до зміни клімату

Гідроенергетика виробляє майже дві третини світової відновлюваної електроенергії і робить значний внесок у досягнення цілей Паризької угоди та Цілей Сталого Розвитку. Без цього внеску, мета обмеження зміни клімату на 1,5 або 2 градуси вище доіндустріального рівня, ймовірно, була б недосяжною.

Гідроенергетичні проекти пропонують країнам-членам ЄС захист від наслідків зміни клімату та екстремальних погодних умов, таких як продукти харчування та посуха, однак перемінні кліматичні умови також роблять ці проєкти схильними до кліматичних ризиків через їхню залежність від опадів та стоків.

Нові рекомендації для сектору гідроенергетики, опубліковані МГА, будуть підтримувати операторів та інвесторів для демонстрації надійних шляхів досягнення кліматичної стійкості.

Рекомендації розроблені для того, щоб репрезентувати користувачам підходи, розбиті на шість етапів, що призведе до більш надійної розробки та експлуатації гідроелектростанцій.

Це дозволить розглянути необхідність застосування міжнародної практики щодо оцінки кліматичних ризиків та включення стійкості до планування, проектування та діяльності проекту. Для видачі на Світовому конгресі з гідроенергетики у 2019 році, Посібник з питань стійкості гідроенергетичної галузі до змін клімату було перевірено операторами проекту в усьому світі за технічної та фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Світового банку та його Корейського трастового фонду зеленого зростання.

"Звіт про стан гідроенергетики 2019. Тенденції та аналіз сектору"