Як вплине будівництво Каховської ГЕС-2 на екологію Дніпра

Як вплине будівництво Каховської ГЕС-2 на екологію Дніпра

24-04-2020
Метою будівництва Каховської ГЕС-2 є створення додаткових маневрових потужностей для стабільної роботи енергосистеми країни, ефективне екологічно обґрунтоване регулювання та використання стоку річки Дніпро, зменшення енергетичної залежності України.

Для оцінки впливу спорудження потужного енергетичного об’єкту на довкілля були залучені науково-дослідні інститути Національної академії наук України та інші провідні установи. Результат їх роботи – Звіт з оцінки впливу будівництва Каховської ГЕС-2 на навколишнє середовище.

Спорудження ГЕС-2 на додачу до вже діючої Каховської ГЕС дозволить на 250 МВт збільшити сумарну потужність Каховського гідровузла. Майбутнє будівництво планується вести в тілі існуючої правобережної земляної греблі Каховського гідровузла в Бериславському районі Херсонської області. Площа земельної ділянки під будівництво – майже 39 га. На станції буде встановлено чотири гідроагрегати загальною потужністю 250 МВт. Планований термін будівництва – шість років.

Економічний та соціальний вплив нової ГЕС на регіон носитиме позитивний характер, адже дозволить працевлаштувати близько тисячі осіб на етапі спорудження станції та більше 150 фахівців на час постійної експлуатації. Надходження до місцевого бюджету становитиме близько 20 млн грн на рік. Також ГЕС-2 дасть поштовх розвитку торгівлі, ринку послуг та туризму, підвищить рівень життя місцевого населення.

Проєкт побудови Каховської ГЕС-2 не передбачає суттєвих змін гідрологічного режиму Каховського водосховища. Середньодобова кількість скидів обох станцій залишиться такою ж, як зараз, та Каховське водосховище буде функціонувати згідно з діючими «Правилами експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду».

Для підготовки Звіту з оцінки впливу на довкілля були використані матеріали наукових організацій та установ України: ТОВ «Міжвідомчий центр інженерних досліджень», Інститут рибного господарства, Національний науково-природничий музей, Інститут зоології, Інститут гідробіології, Інститут геофізики, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Херсонська гідробіологічна станція, Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва, ПрАТ «Укргідропроект» та інші. Загалом під час виконання робіт було залучено більше 100 науковців і фахівців, серед яких 10 докторів наук та 30 кандидатів наук.

Команда розробників Звіту проаналізувала і спрогнозувала можливий вплив на довкілля будівництва та експлуатації станції та дійшла висновку, що Каховська ГЕС-2 – це екологічний проєкт для Дніпра. Збільшення пропускної здатності існуючої греблі і змінення режиму станції протягом доби відкриває унікальну можливість, оскільки подвійне коливання рівня води (в безпечному для населення діапазоні) дозволяє ділянці Дніпра, яка прилягає до греблі, «дихати». Таким чином покращиться якість води та умови для існування в ній організмів. Такий гідрологічний режим був запропонований ще у 80-х роках, однак не було технічної можливості його втілити. А сучасний проєкт є прикладом успішної синергії декількох цілей: екологічних, енергетичних та соціальних.

Каховська ГЕС, Укргідроенерго, УкраїнаЯка амплітуда коливання рівня води прогнозується під час роботи двох станцій (Каховської ГЕС і Каховської ГЕС-2) в нижньому б’єфі?

Прогнозування змін гідрологічного режиму в нижньому б’єфі ґрунтується на моделюванні програмним комплексом Mike, який є лідером серед програмних продуктів та натурних досліджень в період весняних повеней. Згідно з виконаними розрахунками при роботі Каховської ГЕС протягом двох годин вранці та ввечері (всією потужністю при витраті води – 2 880 м3/с), рівень води біля греблі становитиме +0,27 м, згідно Балтійської системи висот (БС). При спільній роботі ГЕС-1 та ГЕС-2 протягом двох годин (всією потужністю при витраті води – 4 500 м3/с), рівень води у нижньому б’єфі сягатиме +0,75 м. Приріст рівня води становитиме +0,48 м. При цьому амплітуда становитиме 1,25 м від відмітки -0,5 м (БС), що прийнята як початкова для відліку (за мінусом санітарного попуску 500 м3/с).

Отже, планована амплітуда та тривалість підняття води після введення в експлуатацію Каховської ГЕС-2 є нижчою, ніж амплітуди під час водопілля. Наприклад, під час водопілля 1979 року відмітка у нижньому б’єфі біля греблі Каховської ГЕС становила +2,8 м, в 2013 році – +1,81 м, в 2018 році – +0,95 м.

Чи передбачається захист берегової лінії нижче станцій?

Для захисту берегової лінії від розмиву, передбачається використання декількох типів берегоукріплень з урахуванням особливостей кожної ділянки, містобудівних обмежень та результатів обговорення з місцевими громадами вибору типу берегоукріплення. Попередньо запропоновані такі типи:

  • намивний пляж
  • кріплення габіонами в зоні відпочинку
  • кріплення габіонами поза межами населених пунктів
  • кріплення габіонами поза межами населених пунктів з похилими укосами
  • кам’яна накидка

Для відновлення укріплення берегової зони міського парку попередньо запропоноване кріплення габіонами. Таке конструктивне рішення дозволяє забезпечити захист берегової лінії, доступ мешканців до води та має естетичний зовнішній вигляд. Габіони – це каркаси з в'язаної дротяної сітки, заповнені камінням і пов'язані між собою дротом. Будівельні конструкції з габіонів водопроникливі, стійкі до осаду ґрунту і сприятливо впливають на зелені насадження. Термін використання габіонів практично не має меж. До того ж, це екологічно чистий матеріал, відмінно вписується в будь-який ландшафт. Габіони вже більше 100 років використовуються в Європі для кріплення берегів.

Для Нової Каховки, що була побудована в 50-х роках минулого сторіччя як місто енергетиків, і з часу проєктування невід’ємно пов’язана з Каховською ГЕС, берегова лінія в межах міського парку була укріплена кам’яною накидкою до рівнів, що забезпечували безпечний пропуск водопілля. Вірогідно, що таке інженерне рішення було застосовано з економічних, а не з естетичних причин. Проєктовані режими експлуатації ГЕС-1+ГЕС-2 не перевищуватимуть рівнів, на які були розраховані берегозахисні споруди. За понад 70 років берегозахисну кам’яну накидку було частково зруйновано та пошкоджено (розібрано) мешканцями.

Слід відмітити, що берегоукріплення не передбачає видалення деревної рослинності. Окрім того, берегоукріплювальні заходи дозволять зберегти можливість рекреаційного використання острова Козацького.

Чи призведе планована діяльність до погіршення стану води в Дніпрі?

Як свідчать результати досліджень Інституту гідробіології НАН України та Херсонської гідробіологічної станції планована діяльність покращить стан водних екосистем за рахунок інтенсифікації водообміну між русловою частиною Дніпра та заплавними водоймами. Запропонована система моніторингу екологічних впливів діяльності передбачає залучення неупереджених місцевих фахівців та представників територій природно-заповідного фонду.

Каховська ГЕС, Укргідроенерго

Який вплив очікується на популяції риб?

На ділянках, розташованих у нижній частині о. Козацький, у прибережних заростях очерету проток Річище та Кокань, що є місцями відтворення тарані, плоскирки та краснопірки, за умови дотримання режимів роботи Каховського гідровузла, що описані в Правилах експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду, негативного впливу під час нересту не спостерігатиметься. Для цих видів загальний вплив матиме позитивний, постійний та незначний характер за масштабами всієї нижньодніпровської популяції.

Чи розглядається можливість проєктування та будівництво рибохідного каналу?

Висновок щодо недоцільності будівництва рибоходу зроблено фахівцями Інституту рибного господарства НААН України: «Будівництво рибопропускних споруд на Каховському гідровузлі на сьогодні є недоцільним внаслідок низької прогнозної міграційної активності прохідних та напівпрохідних видів (як у якісному, так і у кількісному аспектах), недостатнього розвитку нерестового фонду Каховського водосховища та очікуваного поліпшення умов нересту в р. Дніпро після реконструкції ГЕС».

Проєктування та будівництво рибохідного каналу не може розглядатися як компенсаційний захід планованої діяльності, оскільки ця діяльність не створює додаткових перешкод для міграції гідробіонтів порівняно з такими, що вже існують. Рибохідний канал виходить за компетенцію суб’єкта господарювання, оскільки стосується інших водокористувачів, користувачів водних живих ресурсів, системи державного управління водним господарством із врахуванням ризиків, до яких призведе його будівництво. До цих ризиків належать ризики поширення інвазійних видів гідробіонтів каскадом Дніпровських водосховищ, невідповідність пропонованого заходу задекларованим екологічним цілям – передусім покращенню умов нересту для анадромних видів риб через відсутність відповідних нерестовищ у верхньому б’єфі та ін.

Чи є загрози оселищам Смарагдової мережі?

Території, що включені до Смарагдової мережі Європи (території особливого природоохоронного інтересу) виділяються для охорони видів та оселищ з Резолюцій № 4 та № 6 Бернської конвенції. Таким чином, вибір територій для включення до Мережі базується винятково на їх значенні для збереження видів та оселищ з Резолюцій, а не повністю дику фауну та флору.

Всі оселища Смарагдової території в Україні, на які можливий суттєвий вплив внаслідок планованої діяльності, належать до водно-болотних угідь. Такого типу оселища утворюються в екосистемах з постійною зміною умов гідрологічного режиму. Вплив на них цього чинника викликає перерозподіл мозаїки оселищ, однак не їх зникнення. Він є суттєвим, проте не є негативним.

Каховська ГЕС, УкргідроенергоЯкий вплив на флору і фауну очікується в рамках реалізації планованої діяльності?

Коливання рівня води, як основного фактору впливу, може позначатися на популяції восьми раритетних видів рослин, занесених до Червоної книги України, серед яких сальвінія плаваюча, альдрованда пухирчаста, водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий. На інші види, що занесені до Червоної книги України, впливу не прогнозується.

Ще 14 видів з Червоного списку області можуть опинитися під впливом планової діяльності, серед яких латаття біле, пухирник звичайний, мітлиця азовська, виноград лісовий, вільха клейка. Однак, зважаючи на те, що коливання рівня води не виходитиме за межі багаторічних максимальних значень, їх вплив не може бути критичним для популяцій вищезазначених видів рослин.

Дослідження, проведені Інститутом зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України на Нижньому Дніпрі у 2006–2008 рр. та у 2014 році, свідчать про невелике значення острову Козацький для орнітофауни у всі періоди річного циклу. У порівнянні з іншою територією плавнів видовий склад птахів на острові досить бідний. Колоніальних та рідкісних видів птахів на гніздуванні не зареєстровано.

Планована діяльність не входить в протиріччя з міжнародними екологічними зобов’язаннями України і прямо пов’язана з виконанням евроінтеграційних зобов’язань у галузі енергетики. Функціонування Каховської ГЕС-1+ГЕС-2 в піковому режимі матиме позитивні наслідки для стану водних екосистем в зоні впливу.

Що загрожує зеленим насадженням в межах планованої території робіт?

Попереднє обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників) на території виконання робіт проводилось під час розробки техніко-економічного обґрунтування. Вирубка існуючих насаджень буде здійснюватися тільки у місцях, що будуть передбачені затвердженим проєктом будівництва, після оформлення дозволу на вирубку дерев відповідно до чинного законодавства. Після закінчення будівельних робіт за кошти замовника будівництва будуть проведені заходи з відновлення зелених насаджень. Компенсаційна посадка дерев аборигенних видів буде виконуватись під час будівництва та за його межами на земельних ділянках, погоджених з місцевими громадами.

Пресслужба Укргідроенерго

Поділитися: