Медіа-центр

З початку повномасштабного вторгнення станції Укргідроенерго було атаковано 120 разів. Станом на перше півріччя 2024 року загальні втрати потужностей гідрогенерації склали 45% - вся гідроенерація зазнала нищівних пошкоджень.

6 червня 2023 року увійшло в новітню історію української енергетики однією з наймасштабніших трагедій для України й світу та найбільшою техногенною катастрофою з часів вибуху на Чорнобильській АЕС – цього дня ворогом було знищено Каховську ГЕС. вибухівкою росіяни пошкодили конструкції станції, що поступово призвело до руйнування всього гідровузла та неконтрольованого скиду води з Каховського водосховища.

Внаслідок руйнування Каховської ГЕС було втрачено 343,2 МВт встановленої потужності. Крім того, було втрачено 192 МВт регулюючої потужності, необхідної для оперативного балансування ОЕС України. Спуск Каховського водосховища і, як наслідок, зниження рівня нижнього б’єфа Дніпровської ГЕС призвели до несприятливих режимів роботи і періодичних обмежень потужності на агрегатах ГЕС Дніпровського каскаду.

Наслідки підриву Каховської ГЕС досі до кінця не прораховані. Масштаби трагедії можна буде оцінити лише після деокупації Херсонщини. Руйнування станції та спустошення водосховища  вплинуло на водозабезпечення населення України, довкілля регіону, інфраструктуру, сільське господарство, ЗАЕС та енергетику. На сьогодні існують різні оцінки наслідків підриву на довкілля та аграрний сектор. Оцінку здійснювали як міжнародні експертні групи, так і українські вчені, зокрема при Національній академії наук України була створена окрема робоча група з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. Але після підриву виконання хімічного, бактеріологічного, радіаційного аналізів поверхневих вод та грунтів, інші дослідження не проводились, оскільки в умовах збройної агресії це неможливо зробити.

Остаточну суму збитків можна буде підрахувати після деокупації станції та ретельного обстеження всіх конструктивів і прилеглої території.

Восени 2022 року Укргідроенерго подало позов до Європейського Суду з прав людини проти російської федерації щодо компенсації збитків, нанесених в результаті неспровокованої воєнної агресії росії проти України. Тоді ЄСПЛ прийняв до розгляду позов Укргідроенерго. Далі компанія додатково в межах справи проінформувала суд і, з метою якнайшвидшого захисту порушених прав та інтересів, звернулась до суду з проханням розглянути можливість визначити першочерговість розгляду відповідної справи у зв’язку з терористичними діями росії.

Також компанією розпочато процедуру інвестиційного арбітражу з російською федерацією. Укргідроенерго відправило лист з офіційним повідомленням про вирішення спору і його було отримано президентом, урядом та іншими уповноваженими органам росії. Наразі, Товариством за підтримки Секретаріату Енергетичного співтовариства (Energy Community) та за участі міжнародного юридичного радника розроблено Стратегію міжнародних судових спорів - звернення до міжнародного арбітражу є найбільш перспективним шляхом для компенсації втрат від теракту на Каховський ГЕС.

Нині компанія готує позови і до національних судів щодо відшкодування шкоди, завданої ракетними обстрілами росією території України, що призвело до знищення і пошкодження обладнання та інших активів Товариства.

На відбудову Каховського гідровузла потрібні роки. Водосховище можна відновити за кілька років. Будівництво самої станції, за попередніми підрахунками, може зайняти п'ять-шість років. Разом з експертизою та демонтажем, відновлення займе близько 7-8 років. Сума на відновлення орієнтовно може становити від $1 млрд до $1,2 млрд.

Повторення катастрофи, що була на Херсонщині, неможливе. Перш за все тому, що Каховське водосховище було майже ушестеро більше за Київське чи Канівське. Тобто такої кількості води, яка вийшла тоді з водосховища, не може витекти.

Знищити ударом ракети Київську ГЕС неможливо. Якщо гіпотетично уявляти прорив, то може затопити підвали, також вода може дійти до перших поверхів. Варто також зазначити, що при будівництві зведенні будинків у заплавних територіях населення має дотримуватись будівельних норм.

Для забезпечення достатнього рівня резервів і надійного постачання споживачам електроенергії, враховуючи цілі Енергетичної стратегії України на період до 2050 року, та керуючись Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, Укргідроенерго працює над такими проєктами: в короткостроковому періоді завершення будівництва першої та другої черг Дністровської ГАЕС у складі 4 гідроагрегатів, в середньостроковому періоді – введення в експлуатацію третьої черги Дністровської ГАЕС у складі гідроагрегатів №№ 5–7, початок будівництва Канівської ГАЕС та відновлення / будівництво зруйнованої Каховської ГЕС після деокупації.