Одна гребля – дві станції. Це суть проєкту створення Каховської ГЕС-2. Пропонується збільшити вироблення електроенергії без побудови нової греблі, натомість використавши вже існуючу, найближчу до гирла Дніпра. Греблю, яка підпирає Каховське море (водосховище). Треба лише побудувати додаткові турбіни, що будуть включатися у ті моменти, коли електроенергія потрібна найбільше – у вечірні та ранкові години.

Плани будівництва ще однієї гідроелектростанції на Дніпрі викликали шквал емоцій та бурхливі дебати, зокрема, у процесі обговорення звітів про оцінку впливу на довкілля цього будівництва та роботи нової ГЕС. Нагадаємо, що сам закон «Про Оцінку впливу на довкілля» (ОВД) почав діяти два роки тому.

Лобісти будівництва Каховської ГЕС-2 переконані, що, не отримавши додаткових маневрових потужностей, енергосистема півдня України рано чи пізно просто «обвалиться». Противники ж проєкту побоюються, що станеться знищення природи Нижнього Дніпра, пам’яток архітектури та історії. У заочних дебатах обговорюється також доцільність існування вже функціонуючих ГЕС на Дніпрі в принципі та доцільність заміни їх сонячними та вітровими електростанціями. Письмові зауваження громадськості розміщені, зокрема, на сайті Мінекоенерго.  

Чому ГЕС, а не «сонце» чи «вітер»: позиція енергетиків

Загальна встановлена потужність сонячних (СЕС) та вітрових (ВЕС) електростанцій лише на півдні України наразі перевищує 1 ГВт (один гігаватт). Це кількість електроенергії, яку виробляє, наприклад, один блок Запорізької АЕС. То чому б не побудувати ще сонячних та вітряних станцій і замінити ними небезпечний атом?

Каховський гідровузол є найнижчою ланкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Побудований у 1950–1956 рр, прийнятий в експлуатацію у 1959. Гребля розташована на 10 км нижче м. Каховка Херсонської області. До складу гідровузла входять ГЕС, водозливна гребля, судноплавні споруди, земляна гребля, водозабірна споруда Північно-Кримського зрошувального каналу.

Не все так просто. Важлива не лише кількість електроенергії, а й можливість її контролювати та спрямовувати, оскільки потреби в електроенергії різняться протягом доби. Її треба більше вранці та увечері – у так звані «пікові» години. АЕС, які виробляють більше половини української електроенергії, видають щогодини майже однакову її кількість, проте атомні блоки не можна оперативно вмикати/вимикати. Саме тому збільшення/зменшення кількості енергії у мережі доводиться робити за рахунок так званих маневрових потужностей: тобто станцій, які можуть гарантовано збільшувати/зменшувати вироблення електроенергії. Наразі це теплові та гідроелектростанції. Сонячні та вітрові гарантій не дають, бо перші не працюють вночі, а другі – в штиль.

Подолати цю проблему могло би будівництво так званого акумуляторного водосховища: поки є сонце і вітер, туди б закачували воду. Треба додаткова енергія – воду спускають через електротурбіни. Але біля Каховської ГЕС побудувати таке сховище нереально. Ще одним варіантом створення маневрових потужностей може стати будівництво парогазової установки. Але аналіз показав, що її енергія буде дуже дорогою. Тому й було запропоновано наростити потужності існуючої ГЕС.

«Подібне рішення вже застосоване на ДніпроГЕСі. Підвищення стійкості і надійності роботи об’єднаної енергетичної системи України – обов’язкова вимога для інтеграції її в Європейську енергетичну систему. Ще одна особливість «великої» гідроенергетики – можливість накопичувати воду протягом тривалого часу у водосховищі та використовувати її за потреби не тільки для вироблення енергії, а і для зрошення, забезпечення судноплавства тощо», – зазначає експерт з оцінки екологічних ризиків Ольга Ігнатенко.

Життя – забуяє: позиція екологів

«Якими можуть бути наслідки будівництва ГЕС-2 біля Нової Каховки?» «Як, по можливості, уникнути негативних наслідків?» Відповіді на ці питання має дати процедура ОВД – оцінки впливу на довкілля.

Фахівці, отримавши результати досліджень, обговорюють їх з усіма зацікавленими сторонами, зокрема й з місцевими громадами. Особливо багато уваги приділяється можливим негативним впливам на довкілля, у першу чергу – на екосистеми пониззя Дніпра.

Стан Каховського водосховища та пониззя Дніпра вже протягом багатьох десятиріч досліджується вченими інститутів Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук, університетськими колективами. Їхні висновки й покладені в основу Звіту з оцінки впливу на довкілля.

ВИЯВИЛОСЯ, ЩО У РАЗІ ЗАПУСКУ НОВОЇ ГЕС ЖИТТЯ У ЗАПЛАВІ ДНІПРА НИЖЧЕ СТАНЦІЇ НЕ ТІЛЬКИ НЕ ПОГІРШИТЬСЯ, А, НАВПАКИ, – ЗАБУЯЄ!

«Це станеться завдяки посиленню водообміну між русловою частиною Дніпра та заплавними водоймами», – підкреслив під час громадського обговорення звіту ОВД директор Херсонської гідробіологічної станції (ХГС), кандидат біологічних наук  Сергій Овечко.

Щоб перевірити правильність прогнозів, у проєкті будівництва та експлуатації ГЕС передбачено створення системи моніторингу. Після введення станції в експлуатацію спостереження будуть вести місцеві фахівці та представники заповідних установ, що межують з об’єктом будівництва, зокрема національного природного парку (НПП) «Нижньодніпровський».

На найближчі водно-болотні угіддя (місця гніздування та годування птахів) нова ГЕС не впливатиме, проте впливатиме на острів Козацький. Він належить до зони регульованої рекреації створеного  у 2015 році національного природного парку (НПП) «Нижньодніпровський».

Будівництво Каховської ГЕС-2 планується на майданчику, розташованому у  Бериславському району Херсонській області в адміністративних межах Козацької селищної та Веселівської сільської рад за межами населених пунктів. Загальна площа земельних ділянок, які будуть відведені під будівництво – 38,85 га.

Острів розмивається скидами води з часу початку експлуатації  Каховської ГЕС, тобто ще з 1958-1959 років. За останні 10 років північно-східний берег острова було розмито щонайменше на 20 метрів.

Дослідження, проведені Інститутом зоології ім. Шмальгаузена на Нижньому Дніпрі у 2006-2008 та у 2014 роках, свідчать, що Козацький не є надто важливим для птахів: колоніальні та рідкісні види тут на гніздуванні не зареєстровані. Проте розробники Звіту з ОВД усе ж надали пропозиції щодо мінімізації впливу будівництва та експлуатації ГЕС-2, передавши їх розробникам Проєкту організації території НПП «Нижньодніпровський».

А як робота ГЕС взагалі вплине на рибу та птицю?

«У нерестовий та гніздовий періоди (з квітня по середину червня) робота як нової, так і існуючої ГЕС підпорядкована потребам мешканців річки – риб та птахів, що закріплено в «Правилах експлуатації каскаду Дніпровських водосховищ». В інший час, навіть в аномально маловодні роки, енергетики здійснюють постійний екологічний або санітарний попуск води об’ємом щонайменше 500 м3/с для забезпечення життя екосистеми пониззя Дніпра», – зазначає кандидат біологічних наук Сергій Щербак. 

«Дайош габіони!»: що говорять архітектори

Жваве обговорення – як заочне, так і в ході зустрічей з громадськістю – викликане й планами проведення берегоукріпленння. Ці роботи потрібні, бо збільшиться амплітуда коливань рівня води у години одночасної роботи ГЕС-1 та ГЕС-2 в піковому режимі навантажень. Теоретично можлива різниця рівнів води – майже два метри, втім це менше, ніж зараз під час пропуску водопілля та не є проєктним режимом експлуатації гідровузла.

У першу чергу треба буде зміцнити береги міста Нова Каховка, яке побудоване в 1950-х роках якраз для обслуговування ГЕС. Сімдесят років тому, під час будівництва Каховської ГЕС, берегову лінію вже зміцнювали. Наприклад, в межах міського парку – кам’яною накидкою до рівнів, що забезпечували безпечний пропуск водопілля. Проєктовані режими експлуатації ГЕС-1+ГЕС-2 не перевищуватимуть рівнів, на які були розраховані старі берегозахисні споруди. Але оскільки за понад 70 років берегозахисну кам’яну накидку було частково зруйновано та пошкоджено (розібрано) мешканцями, її варто відремонтувати (відновити, реставрувати). Цікаво, що каміння з кладки використовується, серед іншого, для «упорядкування» прибережних джерел, через що спотворюється берегова смуга в межах пам’ятки містобудування – охоронюваний ландшафт.

Тип берегоукріплення буде обиратися з урахуванням особливостей ділянки, містобудівних обмежень та думки місцевих громад, і забезпечить безперешкодний доступ до води. У зоні міського парку запропоновано кріплення берега ґабіонами.

Довідка: Ґабіони – сітка з оцинкованого дроту, заповнена камінням. Найчастіше зустрічаються конструкції коробчастого типу, тобто з сітки формується короб з прямокутними стінками, який потім заповнюється камінням.

«Не нервуйте»: що говорять інженери

Плани створення Каховської ГЕС-2 базуються на техніко-економічному обґрунтуванні (ТЕО) розширення Каховського гідровузла, яке  розроблене у 2010 – 2016 рр. консалтинговою компанією «Fichtner GmbH & Co.KG» (Німеччина) із залученням гранту ЄБРР – Європейського банку реконструкції та розвитку.

Проєктований вигляд компоновки споруд Каховської ГЕС-2

Обраний варіант розміщення ГЕС-2 має переваги в порівнянні з іншими розглянутими в ТЕО, а саме: забезпечує безпечне виконання будівельних робіт, в тому числі в періоди повеней та паводків; має менші об’єми виконання будівельних та протифільтраційних заходів.

Що важливо:

• для містян: будівництво не зупиняє транспортне сполучення;
• для усіх, хто живе нижче за течією: цей проєкт виключає втручання в конструкцію залізобетонної греблі Каховської ГЕС. Тобто, зменшує ризик катастрофи;
• для істориків: збереження пам’ятки науки, техніки та архітектури (Каховська ГЕС має ще й такий статус);
• для сусідніх населених пунктів:  не потребує великої площі додаткового землевідводу, тобто нікому не доведеться забиратися геть в обмін на (не факт, що достатнє) грошове відшкодування;
• для економіки: має найменшу вартість будівництва.

Тож наразі запланована Каховська ГЕС-2 виглядає найбільш реалістично та привабливо. Але останнє слово у питанні «будувати/не будувати» – за владою. Думка громадськості та висновки вчених мають за законом не обов’язковий, а рекомендаційний характер.

Джерело: GreenPost 

Автор: Олег Листопад