- Віталію Анатолієвичу, яку треба мати професію, щоб обіймати таку посаду?

- Моя професія - інженер-гідротехнік. Закінчив національний університет водного господарства та природокористування у місті Рівне за спеціальністю "гідротехнічне будівництво". Саме будівництвом гідротехнічних споруд тепер і займаюсь. Загалом гідротехніки займаються і проєктуванням, і будівництвом, і експлуатацією різних споруд. Це можуть бути греблі, дамби, порти, шлюзи, канали.

- Як потрапили саме в Укргідроенерго? Це була ваша перша робота?

- Коли я закінчував університет у 2003-му році, головою комісії з захисту дипломних робіт у нас був Семен Ізрайлевич Поташник, який після захисту запросив декількох випускників працювати в нашу компанію, на той час вона називалась Дніпрогідроенерго.

Перша моя робота була в Запоріжжі, на Дніпровській ГЕС. Працював у гідротехнічному цеху - займався експлуатацією гідротехнічних споруд. Користуючись нагодою, хочу подякувати Борису Рудику, який на той час був начальником цеху, за навчання і підтримку, які я від нього отримав.

- Чому обрали саме гідротехніку?

- Обирав інтуїтивно. Розглядаючи варіанти факультетів, звернув увагу на цей напрям ‒ і зацікавило одразу. Не враховуючи періоду навчання, знаходжусь у цій сфері вже 17 років і жодного дня не сумнівався у тому, що зробив правильний вибір. Гідроенергетика - це дійсно цікаво, а Укргідроенерго ‒ це місце, де відбуваються дійсно важливі, глобальні речі. Коли відчуваєш себе частиною такої масштабної історії, з’являється мотивація працювати якнайкраще, виконуючи свою роль у великому, важливому процесі.

- Куди піти навчатись?

- Національний університет водного господарства та природокористування. Якщо є бажання займатись будівництвом гідротехнічних споруд, то це - найкращий ВНЗ в Україні.

- Як потрапили в апарат управління компанії?

- У 2008 році Укргідроенерго було доручено виконувати функції замовника з будівництва Дністровської ГАЕС і в компанії з’явилась вакансія у відділі технічного нагляду. Мене це зацікавило: перспективи долучитися до створення найбільшої в Європі ГАЕС, новий досвід. Я запропонував свою кандидатуру, отримав нову роботу і переїхав до Вишгорода.

- Тобто, Дністровська ГАЕС - зараз ваш основній напрям роботи?

- Так. І я вважаю це надважливий напрям. Україні наразі необхідні регулюючі потужності. Це для енергетики, з технічної точки зору, найголовніше питання на сьогодні. Регулюючих потужностей в енергосистемі не вистачає, а з розвитком сонячної та вітрової енергетики ця проблема стає гострішою.

- Як ви загалом ставитеся до «зеленої енергетики»?

- Зелена енергетика − це чудовий альтернативний напрямок розвитку, вона безпечна для навколишнього середовища, швидко будуються нові об’єкти. Проте, щоб розвивати СЕС та ВЕС, Україні необхідні регулюючі потужності, аби енергосистема залишалася збалансованою, так як виробіток на таких станціях нерівномірний протягом доби.

Наприклад, у ясний день, коли різко зростає виробіток електроенергії на сонячних електростанціях (СЕС), для того щоб не втратити цю енергію, її потрібно акумулювати, і саме функціонал ГАЕС дозволяє це здійснити. Тоді надлишкова електроенергія витрачається на те, щоб закачати воду у верхню водойму ‒ це створює запас води та забирає надлишок електроенергії у мережі.

Якщо ми вже згадали про вплив енергетики на навколишнє середовище, то не слід забувати, що гідроенергетика, особливо гідроакумулюючі станції - це одні з найбільш дружніх для природи об’єктів. При експлуатації ми не використовуємо палива, не утворюємо ніяких відходів.

Так само при будівництві нових об’єктів, Укргідроенерго не шкодитиме природі. Усі необхідні перевірки, обговорення та дослідження проводяться. У разі необхідності в проєкті передбачаються відповідні заходи, усі ризики враховуються.

- Які труднощі Ви зустрічаєте на своєму професійному шляху? 

- При реалізації будь якого проєкту відбувається робота за трьома основними напрямками управління:  командою, бюджетом, часом.

Головна наша проблема – це час. Нові об’єкти в гідроенергетиці - це складні і масштабні проєкти. Кожна електростанція - унікальна. Це об’єктивно довготривалі проєкти, на які потрібно багато часу навіть за ідеально сприятливих обставин. Ми ж маємо ситуацію, коли окрім об’єктивної складності проєкту з’являються додаткові питання, які істотно подовжують терміни реалізації. Зокрема, це питання дозвільних документів, відведення земельних ділянок, нестабільності фінансування, процедур закупівлі, укладання договорів, коригування проєктної документації  і багато іншого. Окремо слід зазначити, що ми по суті, державне підприємство і до будь-яких документів, особливо фінансових, в компанії дуже прискіплива увага зі сторони усіх підрозділів, що також не прискорює процеси.

Перед нами стоїть завдання добудувати Дністровську ГАЕС, побудувати Канівську ГАЕС, Каховську ГЕС-2, і на цьому теж не можна зупинятися. В Україні є майданчики, на яких можна будувати нові ГАЕС. І це не просто якісь великі завдання, які можна виконати, а можна не виконати. Це − нагальна необхідність.

Якщо ми будемо продовжувати розвиватись такими темпами як зараз, то не зможемо вирішити ті амбітні завдання, що стоять перед компанією. Нещодавно відбувалось святкування десятиріччя введення в експлуатацію першого гідроагрегату Дністровської ГАЕС, але для мене це було не стільки свято, скільки чергове нагадування, що пройшло вже десять років, а ми ще не завершили будівництво станції.

Гідроенергетика ‒ це погляд у перспективи, тож маємо будувати максимально швидко. Ми не встигаємо за сучасними темпами розвитку альтернативних джерел і наше завдання - не допустити того моменту, коли почнемо втрачати можливості з виробітку енергії через відсутність регулюючих потужностей.

- Які існують особливості, специфічні аспекти роботи?

- Будівництво Дністровської ГАЕС – це дуже великий проєкт, який відчутно впливає на економіку місця присутності та регіону в цілому. Це багаторічне і масштабне будівництво, у якому задіяні багато спеціалістів. У Новодністровську Укргідроенерго − основний роботодавець міста. Багато всього розвивається завдяки цьому будівництву: починаючи з інфраструктури і закінчуючи додатковим ринком збуту городини для жителів навколишніх сіл. Тому існує підвищена відповідальність в роботі.

Регіон на нас дуже сподівається і Укргідроенерго, щоб не підвести, повинно забезпечити стабільність у фінансуванні будівництва, а це не завжди легко. У попередні роки ми витрачали величезну кількість часу і енергії, для того, щоб доводити в державних органах, що в тарифі компанії потрібно передбачати достатнє фінансування для підтримки  нормальних темпів будівництва і завжди мали «обрізану» інвестиційну програму. Тепер, коли діє ринок, ми бачимо, що того, що заробляє компанія може вистачити на завершення робіт, пов’язаних з пуском четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС, але для завершення будівництва усіх семи гідроагрегатів станції потрібно шукати додаткові джерела.

- Як виглядає ваш робочий день? Що входить до ваших щоденних обов’язків як начальника відділу?

Дні бувають дуже різні. Нові цікаві задачі часто з’являються несподівано. Головне, я вважаю, черговий раз переглядаючи нову програму, чи коригуючи план, приймаючи акти виконаних робіт зі станції, розуміти, що це - частина одного великого цілого, єдиного процесу, де все пов’язано і взаємозалежно. І моє основне завдання, як відповідального за даний напрямок - не дати розпастися процесу на окремі шматки. Зробити так, щоб колеги і в нашому відділі, і в інших підрозділах компанії відчували цілісність процесу.

Пресслужба Укргідроенерго

Читайте також: 

Видатні імена української гідроенергетики: Олег Урманов 

Видатні імена української гідроенергетики: Олена Жданова 

Видатні імена української гідроенергетики: Василь Карпенко