- Україна вже третій рік живе в умовах щоденного російського терору. Ворог продовжує атакувати і знищувати енергетичну інфраструктуру України. З початку року по гідроенергетичним об’єктам країни було завдано низку ударів. Розкажіть, які втрати по гідроенергетиці має Україна, і як нині працюють ГЕС та ГАЕС Укргідроенерго?

-         Загалом з початку повномасштабного вторгнення станції Укргідроенерго було атаковано 120 разів. За останні 5 місяців російські терористи здійснили вже 8 масованих ракетно-дронових атак по енергетичним обʼєктам України. Якщо говорити  у розрізі першого півріччя, то починаючи з березня 2024 року ми маємо суттєві втрати потужностей в гідроенергетиці, і зауважу, що вся гідрогенерація зазнала нищівних пошкоджень. 22 березня російські ракети атакували найбільшу гідроелектростанцію України – Дніпровську ГЕС.  Сьогодні ми маємо знищене обладнання, яке потребує чималих зусиль для ремонту, відновлення і значних фінансових коштів. Перед нами стоїть непросте завдання – максимальне відновлення до роботи в осінньо-зимовий період. Ця задача у пріоритеті, оскільки, попри наші втрати, ми маємо продовжувати забезпечувати енергосистему балансуючими та аварійними резервами у пікові години споживання електроенергії. 

- Енергетична система готується до серйозних викликів напередодні осінньо-зимового періоду, а які роботи нині здійснюють гідроенергетики в цьому напрямку?

- Наші фахівці виконують різноманітні заходи для забезпечення стабільного постачання електроенергії під час ОЗП: це і масштабна ремонтна кампанія, і відновлювальні роботи, і роботи із забезпечення захисту наших станцій. Фахівці Укргідроенерго постійно аналізують поточну ситуацію в енергосистемі з метою прийняття обґрунтованих рішень щодо подальших дій. Всі енергетичні компанії спільно з Урядом роблять все можливе, аби підготуватись до зими.

- Розкажіть, чи долучаєте ви підтримку міжнародних партерів до питань відновлення?

-  Так, оскільки підтримка, допомога і рішучі дії міжнародної спільноти як ніколи надзвичайно важливі для нашої країни. З початку року ми продовжуємо активно співпрацювати з міжнародними партнерами та фінансовими установами. У лютому Укргідроенерго отримало фінансову підтримку від ЄБРР та Уряду Італії на 200 мільйонів євро - ми підписали Кредитну угоду для фінансування проєкту «Аварійне відновлення гідроелектростанцій».

З початку року ми підписали низку меморандумів. Зокрема, у лютому - Меморандум про співпрацю з литовською компанією «Респекто Групе» щодо допомоги у відновленні та розвитку гідроенергетики в Україні. А у рамках щорічної Конференції з питань відновлення України (URC 2024) у Берліні, було підписано Меморандум про співпрацю Укргідроенерго та AECOM у реалізації проєктів з відновлення знищеної гідрогенерації. Під час цієї ж конференції ми домовились зі Світовим банком про виділення частини кредиту на відновлення пошкоджених ГЕС та ГАЕС. 

Також за ці півроку ми брали участь у стратегічно важливих для відновлення  міжнародних заходах, серед яких 54-й Світовий економічний форум у Давосі, який став корисним у роботі щодо  забезпечення енергетичної безпеки як на рівні держави, так і як складова глобальної безпекової стратегії.

Окрім цього, ми постійно долучаємось до зустрічей з міжнародними компаніями, керівниками державних установ, бізнесу і продовжуємо наголошувати, що нагально потребуємо захисту неба для можливості проведення відновлення втрачених та будівництва нових потужностей гідроенергетики.

Щороку у першому півріччі гідроелектростанції пропускають весняне водопілля. Цьогоріч компанії довелося здійснювати пропуск в умовах, коли станції постійно обстрілював ворог. Як вдавалося працювати й контролювати «велику воду»?

- На кінець лютого, водність річки наблизилась до середньобагаторічних значень. Утім водопілля-2024 мало свої особливості, які вплинули на роботу гідроелектростанцій. Температура впродовж усієї зими була нестійка. Періоди похолодань чергувались з періодами потеплінь - це створило сприятливі умови для  формування весняного водопілля. Гідроенергетики були готовими до зустрічі «великої води». У передповеневий період на стаціях компанії ми виконали всі намічені заходи щодо підготовки основного і допоміжного обладнання. Також провели відповідну роботу щодо перевірки надійності гідромеханічного обладнання, кранів, затворів, засобів зв'язку, транспорту та наявності аварійного запасу матеріалів. В березні станції  Укргідроенерго працювали на притокових витратах з підтриманням їх рівнів у межах встановлених показників і для енергосистеми така ситуація була сприятливою. Гідроенергетика змогла підтримати енергосистему і забезпечити населення необхідною електроенергією.

22 березня ворог завдав ракетного удару по ДніпроГЕС і це призвело до суттєвих пошкоджень греблі, будівель та обладнання. Під час весняного водопілля, коли гідроелектростанції є найбільш продуктивними, втрата такого енергетичного велетня для ОЕС України виявилася справжнім випробуванням. Проте ми пройшли і його.

А на зміну періоду водопілля прийшов нині період аномальної спеки. Однак, попри підвищену температуру води у Дніпрі, станції Укргідроенерго продовжують працювати у штатному режимі та забезпечувати енергосистему України балансуючими потужностями. На ГЕС та ГАЕС організовано роботу з метою максимального убезпечення співробітників та безпечної експлуатації обладнання, проведені додаткові інструктажі, скориговані робочі графіки та організовано оптимальний режим роботи співробітників.

- 6-го червня 2023 року ворог підірвав Каховську ГЕС. Минув рік. Які наслідки за цей час отримала Україна? Які кроки наразі здійснено Укргідроенерго?

- Наслідки підриву Каховської ГЕС досі до кінця не прораховані. Масштаби трагедії можна буде оцінити лише після деокупації Херсонщини. Руйнування станції та спустошення водосховища  вплинуло на водозабезпечення населення України, довкілля регіону, інфраструктуру, сільське господарство, ЗАЕС та енергетику. На сьогодні існують різні оцінки наслідків підриву на довкілля та аграрний сектор. Оцінку здійснювали як міжнародні експертні групи, так і українські вчені, зокрема при Національній академії наук України була створена окрема робоча група з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. Але після підриву виконання хімічного, бактеріологічного, радіаційного аналізів поверхневих вод та грунтів, інші дослідження не проводились, оскільки в умовах збройної агресії це неможливо зробити.

Можу точно сказати, що відновлювати Каховське водосховище потрібно. І, в першу чергу, не для енергетики, а для потреб людей і водозабезпечення регіонів.

Щодо кроків, то після затвердження Постанови Кабінетом Міністрів про реалізацію експериментального проєкту щодо будівництва Каховського гідровузла, в рамках першого етапу ми спільно з проєктним інститутом виконали проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла. Також етапом передбачено проєктування та будівництво підпірної споруди у нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС.  Проєктування також виконано. Однак, враховуючи необхідність забезпечення безпечної роботи Дніпровського гідровузла та ситуацію, яка склалася на Дніпровській ГЕС після ракетних ударів цьогоріч, будівництво підпірної споруди до повного відновлення роботи станції наразі не можливе. Щодо другого етапу, то він розпочнеться після деокупації території. На цьому етапі буде виконано обстеження, будівництво споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла, демонтаж зруйнованих споруд та конструктивів Каховського гідровузла та розроблення проєкту будівництва Каховської ГЕС.

Ще одним важливим кроком, який було здійснено цьогоріч Урядом – це те, що у березні Кабінет Міністрів України заборонив нецільове використання земель, які займало Каховське водосховище. Так на період дії воєнного стану та протягом п’яти років після його припинення чи скасування заборонено формування, передачу у власність або користування та зміну цільового призначення земельних ділянок на землях, які займало Каховське водосховище.

- Чи допомагає наразі світ у подоланні наслідків після підриву Каховської ГЕС?

- На жаль, світова спільнота належним чином не зреагувала на підрив Каховської ГЕС, що розв’язало руки агресору у подальшому нанесенні ударів по об’єктам гідроенергетики. Це в свою чергу, спровокувало ситуацію, що сьогодні ми не маємо жодної станції в компанії, яку б не атакував ворог.

На мою думку, аби у подальшому не мати чергової екологічної катастрофи, спричиненої руйнуванням об’єктів гідроенергетики, міжнародні партнери повинні перейти від слів до дій і допомогти Україні захистити небо. Підкреслю, що нерішучість світової спільноти загрожує колапсом в українській енергетиці.

- Чи звертались ви до міжнародних та українських судів щодо скоєних злочинів проти української енергетики?

- Так, восени 2022 року Укргідроенерго подало позов до Європейського Суду з прав людини проти російської федерації щодо компенсації збитків, нанесених в результаті неспровокованої воєнної агресії росії проти України. Тоді ЄСПЛ прийняв до розгляду позов Укргідроенерго. Нещодавно ми додатково в межах справи проінформували суд і, з метою якнайшвидшого захисту порушених прав та інтересів, ми попросили суд розглянути можливість визначити першочерговість розгляду відповідної справи у зв’язку з терористичними діями росії.

Також ми розпочали процедуру інвестиційного арбітражу з російською федерацією. Укргідроенерго відправило лист з офіційним повідомленням про вирішення спору і його було отримано президентом, урядом та іншими уповноваженими органам росії. Наразі, Товариство за підтримки Секретаріату Енергетичного співтовариства (Energy Community) та за участі міжнародного юридичного радника розроблено Стратегію міжнародних судових спорів і ми вважаємо, що звернення до міжнародного арбітражу є найбільш перспективним шляхом для компенсації втрат від теракту на Каховський ГЕС.

Крім того, ми готуємо позови і до національних судів щодо відшкодування шкоди, завданої ракетними обстрілами росією території України, що призвело до знищення і пошкодження обладнання та інших активів Товариства.

- Попри всі виклики, які нині ви вже встигли подолати протягом першого півріччя, Укргідроенерго продовжує активно працювати на ринку електроенергії. Розкажіть, як нині побудовано роботу компанії?

- Цьогоріч у липні виповнилося вже 5 років, як ми працюємо на ринку. Попри значні труднощі, пов’язані з війною, ринок електричної енергії розвивається та удосконалюється з врахуванням особливостей роботи енергосистеми України, структури генерації та споживання. З 2019 року наша компанія стала активним його учасником, беручи участь в усіх сегментах ринку. Ми реалізуємо електричну енергію на Українській енергетичній біржі та здійснюємо торгівлю на сегментах РДН та ВДР з оперативним реагуванням на будь-які зміни гідрорежимів, а також попиту і пропозиції. Саме наша компанія є одним з основних гравців на балансуючому ринку електроенергії, забезпечуючи покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, а також мобільний аварійний резерв в ОЕС України. Найбільший виклик, який нині існує та потребує вирішення – фінансове збалансування ринку. Тут є два фактори, що створюють заборгованості на ринку електроенергії: недосконалість механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) та проблема заборгованостей на балансуючому ринку (БР). Ми працюємо на ринку, проте попереду перед нами нові виклики, особливо в контексті повоєнної відбудови країни.

- Чи важко нині гідроенергетикам працювати, зокрема і з погляду, що нині роботи відбувають в умовах підвищеної небезпеки, адже ворог не полишає спроб атакувати ГЕС та ГАЕС?

- Так, гідроенергетикам працювати не просто. Постійні повітряні тривоги та небезпека ракетних ударів значно впливають і на процес роботи фахівців на станціях, і на можливість відновлення. Ми убезпечуємо наших працівників – під час повітряних тривог: вони обов’язково спускаються у сховища, коли небезпека минає - виходять і продовжують працювати. Проте зазначу, що  нашим бійцям, які стоять на передовій, значно важче. Тому нині ми робимо все можливе зі свого боку для того, щоб бійці на передовій були захищені. Серед гідроенергетиків багато волонтерів, багато військовослужбовців. 140 співробітників компанії пішли на фронт добровольцями. Я пишаюся гідроенергетиками, які боронять країну – як на енергетичному фронті, так і на передовій.

- Неодноразово ви говорили, що попри воєнний час потрібно продовжувати розвиватися та працювати на перспективу. Над якими перспективними проєктами нині працює компанія?

- Наразі в планах добудова Дністровської ГАЕС. Також плануємо почати будівництво Канівської ГАЕС та після деокупації захоплених ворогом українських територій  почнемо наступний етап реалізації проєкту з відбудови зруйнованої Каховської ГЕС.

Однак, ще раз підкреслю, в пріоритеті для нас наразі захист об’єктів, підготовка до осінньо-зимового періоду та виробіток електроенергії задля забезпечення українців електроенергією.