«Ще змалку я дуже любила прикрашати все, що мене оточує: допомагала мамі вибирати кращі тканини на штори та фіранки, моделювала одяг для ляльок. Отримувала від цього велике задоволення і мріяла про професію модельєра», - згадує Катерина Анатоліївна.
І все у неї склалось так, як бажалось. Після школи Катерина навчається в Кіровоградському професійно-технічному училищі, успішно його завершує, отримує фах – кравець верхнього одягу. Але далі дівчина не продовжує навчання, їй хочеться якнайшвидше моделювати, шити. До закрійника-модельєра Світловодського міського побутового комбінату Катерини Коваленко намагались потрапити усі «модниці» міста.
З плином часу молоду фахівчиню запрошують вчителем праці в школу. Вона з радістю погоджується. Сценарій діяльності майже не змінивсь: вона навчає молодь творити прекрасне.
Сімейні обставини, народження дітей внесли зміни в трудову діяльність, але, як стверджує наша героїня, «Все змінюється на краще». У 1994 році вона приходить працювати на Кременчуцьку ГЕС в гідротехнічний цех (ГТЦ). На рахунку команди озеленювачів ГТЦ сотні висаджених дерев, кущів та квітів, що прикрашають територію станції. Співробітники цього підрозділу невтомно працюють, аби зовнішній стан підприємства був привабливим та радував око.
З початком професійного шляху на гідроелектростанції Катерина Анатоліївна звернула увагу на зовнішній вигляд спецодягу працівників.
«Ми більшу частину свого життя проводимо на роботі. Хочеться бачити колег красивими, стильними, охайними. Я вже тоді в думках моделювала: вносила правки на сучасність і практичність спецодягу. І, як-то кажуть, все повертається на свої місця. У 2002 році мене переводять у турбінний цех машиністом з ремонту спецодягу та прання. Я не можу свою професію поставити поряд зі значущими гідротехнічними, але мені приносить величезне задоволення допомагати співробітникам підтримувати чистоту та охайність виробничого одягу. Я радію, коли бачу навколо себе красивих людей», - ділиться Катерина Коваленко.
Не обходилось і без труднощів в роботі: часом важко було впоратись із роботою швейного обладнання – машинка «відмовлялась» працювати із важкими тканинами. Тоді майстриня виходила із ситуації тим, що ремонтувала одяг своїми руками.
«Одяг після ремонту у Каті приємно одягати і носити», - з повагою говорять про фахівчиню колеги.
Дбаючи про якість виробництва та покращення умов праці на Кременчуцькій ГЕС, компанією було придбано нове швейне обладнання. Також оновлено приміщення пральні та введено в експлуатацію сучасне автоматизоване обладнання, яке значно покращило умови праці. Пральна, віджимна та сушильна машини відповідають усім стандартам і вимогам сучасного виробництва.
«Для мене справжнє задоволення працювати на таких машинах. Зручно, легко, обладнання працює безшумно, хочеться творити», - з гордістю говорить майстриня.
Хочеться декілька слів сказати ще про одну своєрідність нашої героїні – вона активний і незмінний учасник колективу художньої самодіяльності Кременчуцької ГЕС.
«Назавжди залишаться в серці ті часи, коли в компанії Укргідроенерго проводились спільні творчі вечори, конкурси, фестивалі. Гідроенергетики вміють гарно і працювати, і відпочивати. Ніколи не забуду виступи аматорського колективу станції на «широкий загал. Нас підтримувало керівництво компанії, нам аплодували стоячи. Ми пишаємось тим, що є частиною великої родини українських енергетиків. На жаль, пандемія змінила наше життя на «до» і «після». Але я вірю, що невдовзі ми повернемось до наших репетицій та виступів», - з радістю на обличчі розповідає Катерина Коваленко.
Вона позитивна і завжди усміхнена жінка, її ніколи не побачиш засмученою, свою роботу виконує із задоволенням і радістю. І в пральні, і в швейній майстерні завжди панує хороший настрій і доброзичливість. Катерина Анатоліївна добре знає свою справу і моделює своє життя так, щоб бути причетною до великої родини гідроенергетиків Кременчуцької ГЕС.
Валентина Саєнко, пресслужба Кременчуцької ГЕС
Читайте також:
Наталія Хрієнко: «Доля постійно дарує сюрпризи, найкращий – Кременчуцька ГЕС»
Наталія Кошман: «Мені подобається працювати на гідроелектростанції, адже поряд зі мною професіонали»
- 119