Як зазначає Міжнародна асоціація гідроенергетики, вартість електроенергії у країнах Карибського басейну, де частка гідроенергетики в енергосистемі становить лише 6%, через виробництво переважно за допомогою викопного палива та залежність від імпорту є однією із найдорожчих у світі. Окрім того, в останні роки урагани «Ірма» та «Марія» завдали значної шкоди електричній інфраструктурі багатьох країн, що погіршило доступ до електроенергії. Наразі країни прагнуть збільшити виробництво електроенергії відновлюваними джерелами енергії. Так, розробляються національні плани щодо будівництва нових гідроенергетичних об’єктів у Домініканській Республіці, модернізації існуючих об’єктів на Гаїті та приватизації електроенергетичного сектору для залучення інвестицій у Пуерто-Рико.
У США загальна гідроенергетична потужність, включаючи гідроакумулюючі станції, у 2019 році залишалася на рівні 103 ГВт. Хоча останнє зростання гідроенергетичних потужностей відбувається за рахунок невеликих проєктів, Міністерство енергетики підрахувало, що невикористаний гідроенергетичний потенціал у країні становить майже 50 ГВт, в тому числі 30 ГВт – потужності гідроакумулюючих станцій. На сьогодні через стабільну заміну викопного палива на мінливі відновлювані джерела енергії існуючий гідроенергетичний сектор продовжує відігравати найважливішу роль в енергетичній системі країни, забезпечуючи гнучкою, надійною та чистою електроенергією. Загалом більшість країн Північної Америки ставлять за ціль впродовж наступних 30 років перейти на чисту енергію, а для її досягнення покладаються саме на гідроенергетику.
З 2005 року виробництво відновлюваної електроенергії в Канаді зросло в основному за рахунок гідроенергетики. У 2019 році вона становила 61% від загальної кількості виробленої електроенергії та 55% від загальної встановленої виробничої потужності. Отже, гідроенергетика у Канаді залишається домінуючим джерелом електроенергії. Загалом у минулому році відновлювана енергія води, вітру, сонця, біомаси та геотермальної енергії становила приблизно 68% від загального виробництва електроенергії в країні.
Регульоване поступове припинення вугільної генерації електроенергії зумовлює постійне зростання гідроенергетичних потужностей. Очікується, що виробництво гідроелектроенергії до 2030 року зросте ще на 9% у порівнянні з 2019 роком та складатиме 62% загального виробництва електроенергії.
Останні події
Уряд Мексики наголосив на необхідності власного виробництва енергії та збільшенні встановленої потужності гідроенергетики шляхом модернізації існуючих об’єктів. Так, державна компанія CFE зосередиться на модернізації 18 існуючих ГЕС, а також на будівництві 14 нових. Гватемала ввела в експлуатацію ГЕС «Ренасе IV» («Renace IV»), яка додасть 58 МВт до гідроенергетичного комплексу Ренасе (Renace Hydroelectric Complex) загальною потужністю 301 МВт.
Домініканська Республіка суттєво збільшила встановлену потужність сонячної та вітрової енергій, реалізовуючи при цьому проєкти малої гідроенергетики потужністю менше 5 МВт, спрямованих на забезпечення відновлюваною електроенергією сільські місцевості.
На Гаїті після реконструкції електростанції «Пелігр» («Péligre») потужністю 54 МВт, яка є головним активом країни як для водопостачання, так і для енергопостачання, уряд пообіцяв реконструювати та модернізувати всі гідроелектростанції країни.
У Пуерто-Рико, завдяки приватизації, Cooperativa Hidroeléctrica de la Montaña взяла на себе ініціативу щодо відновлення гідроелектростанцій «Дос Бокас» («Dos Bocas») потужністю 15 МВт та «Каонілья» («Caonillas») потужністю 25 МВт, яким більше 70 років. На сьогоднішній день «Дос Бокас» («Dos Bocas») працює з потужністю 6 МВт, тоді як «Каонілья» («Caonillas») через осідання взагалі не працює.
У 2019 за допомогою системи SIEPAC як продаж, так і придбання електроенергії зросли до 12,9% та 13,5% відповідно. Найбільшим продавцем електроенергії (58% ринку) була Гватемала, а Сальвадор – найбільшим покупцем (68%). SIEPAC продовжує розширюватися надалі, проте криза, викликана пандемією Covid-19, впливає на регіональний ринок та обмежує операції.
Станом на січень 2020 року Сполучені Штати Америки видали три дозволи на будівництво гідроакумулюючих станцій потужністю 2 ГВт, а перед цим було видано дозволи на 22 ГВт. Незважаючи на те, що попит на гідроакумулюючі станції зростає, основною перешкодою для будівництва нових додаткових гідроакумулюючих об’єктів є отримання довгострокового фінансування для покриття великих початкових капітальних витрат.
У Канаді до найважливіших гідроенергетичних проєктів, що будуються, загальною встановленою потужністю майже 3000 МВт входять:«Сайт-Сі» («Site C») потужністю 1000 МВт в Британській Колумбії (введення в експлуатацію планується до 2025 року); «Мускрат-Фолс» («Muskrat Falls») потужністю 824 МВт (введення в експлуатацію планується у 2020 році), яка розташована в провінції Ньюфаундленд і Лабрадор; «Кіяск» («Keeyask») потужністю 695 МВт (введення в експлуатацію планується у 2020 році) в провінції Манітоба, та «Ромейн 4» («Romaine 4») потужністю 245 МВт, яка буде входити до каскаду Ромейн у провінції Квебек (введення в експлуатацію планується у 2021 році).
Триває реалізація проєктів розбудови 5 гідроакумулюючих станцій із загальною встановленою потужністю 2400 МВт: «ТС Енерджі» («TC Energy») потужністю 1000 МВт та «Мармора» («Marmora») потужністю 400 МВт, що розташовані в провінції Онтаріо; «Бразо» («Brazeau») потужністю 900 МВт та «Каньйон Крік» («Canyon Creek») потужністю 75 МВт в провінції Альберта; «Мун Лейк» («Moon Lake») потужністю 25 МВт в Британській Колумбії.
Окрім того, в Канаді продовжується вивчення кількох нових проєктів передачі електроенергії, які з’єднають провінції з надлишковою гідроелектроенергією з провінціями, які припиняють виробництво електроенергії за допомогою викопного палива та переходять на чисту енергію. Також розробляється й водночас будується додатковий пропускний потенціал для забезпечення імпорту та експорту електроенергії до США.
Нагадаємо, що в Україні на фінальному етапі знаходиться будівництво гідроагрегату №4 на Дністровській ГАЕС, пуск якого заплановано здійснити наприкінці 2020 року. На сьогодні повністю готова і функціонує перша черга у складі трьох гідроагрегатів, загальною потужністю в генераторному режимі 972 МВт. Паралельно ведеться активна робота щодо залучення коштів для будівництва третьої черги Дністровської ГАЕС у складі п’ятого, шостого та сьомого агрегатів.
Переклад та адаптація: Ірина Данилова
Головне фото: ГАЕС «Бразо» («Brazeau»), Канада (globalnews.ca)
Читайте також:
Чому розвиток зеленої енергетики світу неможливий без розбудови гідроенергетики?
Міжнародне енергетичне агентство: гідроенергетика матиме найбільшу цінність для енергосистем
- 639