Ми поспілкувалися з тендітною жінкою, яка є гідроенергетиком у третьому поколінні та дізналися про її професійне сходження, розвиток та фахові таємниці. 

Олена народилася 9 травня 1975 року в місті Нова Каховка в родині гідроенергетиків Сергія та Ярослави Бородаєнків  і, продовжуючи славетну сімейну династію, вже 22 роки працює на Каховській ГЕС.

- Олено, Ви опинились в гідроенергетиці не випадково - ваші батьки видатні енергетики…

- Не лише батьки. Наша гідроенергетична династія розпочалася з дідуся - Бородаєнка Віктора Прохоровича. Він разом з родиною у 1955 році переїхав  з міста Запоріжжя на щойно збудовану Каховську ГЕС. Працював начальником відділу зв’язку станції. Його сини Сергій та Олександр також працювали на ГЕС. Тато став директором і очолював станцію з 1997 по 2013 роки, а мама була і залишається єдиною жінкою, яка працювала в оперативній службі на посаді начальника зміни станції.

Можна сказати, я народилася і виросла на Каховській ГЕС. У той час мої батьки працювали в оперативній службі, а жили ми в гуртожитку, який розташовувався на території гідротехнічного цеху. Тому багатьох працівників знаю з раннього дитинства, а Каховська ГЕС була і лишається моїм другим домом. Пізніше батьки отримали квартиру, але спогади про ті роки найтепліші.  До речі, в мене ще є брат Олександр і він також працює на Каховській ГЕС в оперативній службі - начальником зміни станції.

Коли переді мною постало питання вибору майбутньої професії, в місті стрімко розвивався приладобудівний завод «Сокіл» і я вирішила навчатись на радіотехніка, щоб працювати там. Пропрацювавши недовго на заводі вийшла заміж і пішла в декретну відпустку, а коли настав час виходити на роботу - завод вже майже не працював. Так я опинилася там, де й повинна бути – на рідній Каховській ГЕС.

- Ви одразу прийшли у виробничо-технічний відділ?

- Ні, першою роботою на станції у 1999 році стала посада акумуляторника в електротехнічному цеху, під керівництвом Олега Пащенка. Там я працювала 4 роки. Виникла потреба у підвищенні рівня знань і я вступила до Херсонського національного технічного університету й отримала диплом за спеціальністю «Електричні машини та апарати».

У 2003 році перейшла техніком у виробничо-технічний відділ, а з квітня 2006 року працюю інженером.

- В чому полягає ваша робота? Які обов’язки виконуєте?

- Виробничо-технічний відділ на ГЕС – це «мозок», де народжуються і формуються місячні, річні  й довгострокові плани ремонтів, реконструкції і експлуатації обладнання. Відділ працює під керівництвом головного інженера. Спільно з усіма цехами і підрозділами я беру участь у складанні цих планів, їх узгодженні, потім контролюю їх своєчасне виконання, перевіряю обсяги виконаних поточних і капітальних ремонтів основного та допоміжного обладнання станції та складаю звітність. Наприкінці кожного року наш відділ зводить річну звітність про роботу станції. Це кропітка робота, яка потребує знання нормативної документації і, звісно ж, неабиякої уважності.

- Окрім роботи у виробничо-технічному відділі Ви завідуєте архівом і бібліотекою на Каховській ГЕС. Як вам вдається все поєднувати?

- Моє знайомство з архівною справою та бібліотекою розпочалося після мого приходу у виробничо-технічний відділ техніком. В архіві зберігається вся технічна документація, проєкти, справи постійного зберігання та особові справи працівників з 1955 року. Тісно співпрацюю з архівним відділом Новокаховської міської ради. У 2020 році в компанії впроваджено програму «Електронний архів» і увесь перелік технічної документації, що зберігається на філії, вже впорядковано, а це - чимала кількість проєктної документації, що продовжує надходити в процесі реконструкції і нового будівництва.

Також слідкую за наповненням технічної бібліотеки, оновленням посібників, нормативних документів та  корисної в нашій галузі літератури, веду їх облік і видаю працівникам необхідні в роботі книги.

- Ви працюєте на станції тривалий час. Що змінилося у Вашій роботі?

- На початку моєї кар’єри комп’ютери лише починали використовуватись у повсякденні і наш відділ займався переведенням в електронний вигляд інструкцій і нормативної документації.  Опановували графічні програми для креслень, систематизували і налагоджували електронний облік і архів документації. Це було цікаво.  Але прогрес не стоїть на місці. Наразі впроваджуються нові програми, покращуються умови праці і підходи  до виробництва.

Скажімо, за останні 5 років на всіх філіях Укргідроенерго  було впроваджено модуль обліку обладнання та ремонтних робіт «ТОРО» системи управлінської інформації. На Каховській ГЕС цим процесом займалася я. У 2015 році я проходила спеціальне навчання щодо роботи в цьому модулі. Згодом навчала персонал філії і ми разом наповнювали нову програму, що включає в себе інформацію про обладнання станції. Тепер туди вносяться і відстежуються всі зміни і дані про ремонт, обслуговування, дефекти і відмови обладнання, що дозволяє консолідовано відстежувати все те, що раніше робилось в ручному режимі. Я контролюю, щоб все відбувалось вчасно і в повному обсязі.

- Якими професійними якостями має бути наділений інженер? Що допомогло вам у професійному становленні?

- Я вважаю, що серед професійних якостей інженера обов’язково мають бути допитливість, уважність і  відповідальність. Бажання постійно вдосконалюватись та підвищувати свій рівень знань теж грають чималу роль. Мені дуже пощастило з наставниками. Найбільше знань я отримала, працюючи у відділі під керівництвом Наталії Камишиної та в співпраці з інженером Ганною Бородаєнко. Саме вони були і є моїми провідниками до знань в гідроенергетиці, тому я дуже вдячна їм за це.

Взагалі в моїй роботі відбувається постійна комунікація з керівниками цехів, підрозділів і працівниками станції, тому вважаю, що допомагаючи один одному, обмінюючись досвідом і знаннями, ми всі стаємо кращими в своїй справі. 

Мені дуже приємно отримати таку високу нагороду і я буду старатися й надалі виконувати свою роботу сумлінно, відповідально та якісно на благо нашої станції та на благо України.

Пресслужба Каховської ГЕС

Читайте також: 

Видатні імена української гідроенергетики: Іван Попов

 Видатні імена української гідроенергетики: Людмила Маниляк 

Видатні імена української гідроенергетики: Олександр Захарчук