Все буде Україна!

Сергій Кривіцький: «Якби доля не звела мене з енергетикою, то я б відкрив свій ресторан»

Сергій Кривіцький: «Якби доля не звела мене з енергетикою, то я б відкрив свій ресторан»

10-02-2021
За сумлінну працю та високий професіоналізм начальник відділу капітального будівництва філії «Канівська ГЕС» Сергій Кривіцький нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник Укргідроенерго». Сьогодні інженер розповідає про те, як доля звела його з гідроенергетикою та про особливості улюбленої професії.

Народився Сергій Кривіцький 17 січня 1983 року в родині службовців у м. Каневі. Після закінчення Канівської середньої загальноосвітньої школи № 6 у 2000 році вступив до Запорізької державної інженерної академії. У 2005 році юнак здобув кваліфікацію спеціаліста з гідроенергетики. Згодом пройшов виробничу практику на Канівській ГЕС, а з 2005 року почав працювати електрослюсарем з ремонту електроустаткування на ГЕС.

За невеликий проміжок часу Кривіцький зарекомендував себе грамотним фахівцем, який постійно вдосконалює професійні знання та має гарні організаторські здібності. І вже в грудні 2005 року був переведений до сектору капітального будівництва (тепер відділ капітального будівництва) на посаду інженера. На роботі вимогливий до себе, а вдома люблячий та турботливий чоловік і батько трьох дітей. Своєю наполегливою працею, професіоналізмом, він швидко завоював повагу колег і у 2015 році був призначений начальником відділу капітального будівництва. Посада дуже відповідальна і вимагає багато зусиль та часу, вміння злагоджено працювати у команді. Тим паче зараз на станції проводиться реконструкція, у якій відділ капітального будівництва безпосередньо бере участь.

Розумний, чесний, працьовитий, енергійний, скромний – так характеризують друзі та колеги Сергія Кривіцького. Саме такі молоді професіонали своєї справи подають приклад для наслідування іншим. За такими людьми майбутнє енергетики, майбутнє України.

Сергію, ви з династії енергетиків. Розкажіть, будь ласка, ви планували пов'язати своє життя з гідроенергетикою?

Працювати в гідроенергетиці я не планував. Хоча мама дійсно часто і з гордістю розказувала про свою роботу на станції, про труднощі, які виникали під час роботи та їх подолання. Вона з 1975 року і донині працює на Канівській ГЕС електрослюсарем в цеху комп'ютерних технологій, релейного захисту та зв'язку. Мій дідусь – Шульга Василь Миколайович – «Заслужений електрик України», з 1972 по 1978 рік працював на Канівській ГЕС черговим електромонтером. Бабуся та рідний дядько теж працювали на станції.

Але я сам ніколи не планував пов’язувати своє життя с енергетикою. У мене було багато захоплень та хобі. Як всі хлопці любив грати в футбол, ходив до Дніпра рибалити, у школі відвідував гурток театрального мистецтва. Мабуть, це доля звела мене з гідроенергетикою. Потрапивши на Канівську ГЕС, я був вражений. Зачарувала велич обладнання, злагоджена робота складного механізму та людей. Відразу відчув значимість та відповідальність професії. Розумів, що працювати буде нелегко, але цікаво.

З якими викликами зіштовхуєтесь у своїй роботі?

На роботі треба бути надзвичайно уважним та перевіряти абсолютно кожну цифру в документації. Помилки не допускаються, бо від правильних розрахунків залежить не лише кількість витрачених на будівництво, ремонт чи реконструкцію коштів, але й безпечна робота станції та людей. Треба не лише розробляти та затверджувати документацію та проєкти, але й контролювати весь процес роботи: від складання кошторисної документації з будівельного напрямку до виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до затверджених робочих креслень, будівельних норм та технічних умов.

Крім того, треба знати все про передові методи та технології будівництва, про нові будматеріали, вироби та конструкції, застосування яких підвищує надійність та термін експлуатації обладнання, будівель та споруд, покриття шляхів. Адже впроваджуючи та застосовуючи новітні технології, можна забезпечити стабільну роботу станції та поліпшити умови праці.

Інколи за день так втомишся... Та коли приїжджаєш додому і чуєш радісний галас своїх дітей та бачиш лагідний погляд коханої дружини – настрій одразу покращується і ти забуваєш про свою втому. Адже діти – це наше майбутнє, це найдорожче, що є у світі.

Ви відомі на станції своїм кулінарним талантом...

Так, інколи хочеться побалувати своїх рідних чимось смачненьким та вишуканим. Хто знає, можливо, якби доля не звела мене з енергетикою, то я б відкрив свій ресторан чи кафе. Але наразі вдячний долі за все. Особливо – за Канівську ГЕС. Працюючи на станції відчуваю, що цією працею роблю хоч і маленький, але свій внесок у розвиток гідроенергетики та рідної України.

Пресслужба Канівської ГЕС

Читайте також:

Олександр Жорновий: «Реконструкція Канівської ГЕС дозволить збільшити її потужність до 524 МВт»

Канівську ГЕС облаштовують автоматизованою системою фізичного захисту

Олександр Жорновий: щорічно Канівська ГЕС сплачує близько 38 млн грн податків

Поділитися: