Днями відбулась презентація буклету «Твоє майбутнє в електроенергетиці» та профорієнтаційних уроків для учнів та учениць 5-10 класів. Пропонуємо вашій увазі повний текст інтерв’ю головного інженера Каховської ГЕС Станіслава Макарова, яке було представлено у буклеті.
Чому потрібно працювати в гідроенергетиці?
По перше - робота енергосистеми не можлива без швидкодіючих регулюючих потужностей. Сьогодні тільки гідроелектростанції можуть забезпечити регулювання і підтримку частоти в електромережі. Тобто якісне і надійне постачання електроенергії в кожну оселю залежить від стабільної роботи гідроелектростанцій.
По друге - працювати в гідроенергетиці цікаво, тому що вона є флагманом із запровадження новітнього обладнання, систем керування і новітніх технологій у виробництві електроенергії.
По третє - енергія вироблена із води - екологічно чиста, тобто відновлювана. Зараз дуже стрімко розвивається будівництво сонячних і вітрових електростанцій, енергія, яку вони виробляють, нестабільна і для її підтримки потрібно більше регулюючих потужностей – необхідно будувати нові ГЕС і ГАЕС. А це розвиток регіонів і стабільність енергосистеми.
По четверте – гідроенергетиком бути престижно. Стабільна і гідна заробітна плата, розширений соціальний пакет, розвиток і професіональний зріст. Я працюю на Каховській ГЕС близько 20 років і ні разу не шкодував, що вибрав цей шлях. В Укргідроенерго людина є найбільшою цінністю, і ми це відчуваємо не тільки на словах.
І по-п’яте – гідроенергетика була, є і буде! Попереду тільки розвиток. Поки ще не вигадали більш дешевого і надійного джерела енергії для регулювання потужностей енергосистеми, підтримки частоти і забезпеченню її балансу.
Що привело Вас в гідроенергетику?
За фахом я інженер-електрик. Після закінчення Одеського державного політехнічного університету у 1999 році переді мною відкривалось багато можливостей. Було запрошення в аспірантуру і гарантована робота на Південноукраїнській АЕС. Я патріот рідного міста і молодим спеціалістом повернувся в Нову Каховку на Каховську ГЕС. Вже тоді працювати на станції було престижно, жодне підприємство в місті не гарантувало такої заробітної платні, стабільності і перспективи. На 4-му курсі я проходив практику в електротехнічній лабораторії ГЕС і добре себе зарекомендував. Влаштувався інженером за трудовим договором у виробничо-технічний відділ. Це був цікавий період – у 1996 році розпочався перший етап масштабної реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду. Роботи було багато, отримували проєктну документацію, вивчали, втілювали в життя. Пам’ятаю, як на нашій станції майже вперше в Україні відбулась заміна повітряних вимикачів на елегазові, потім перша масштабна реконструкція 2-го гідроагрегату з заміною гідротурбіни і модернізацією гідрогенератору. Мене розпирало від гордості за причетність до таких подій і можливість бути корисним. Крім основної роботи близько року знадобилось на вивчення технічної документації, обладнання, гідроспоруд, їх характеристик і особливостей. Робота у відділі вимагала знань, так як це мозок, який відповідає за планування і організацію всіх робіт і ремонтів на ГЕС. У 2000 році начальником ВТВ Укргідроенерго працював Константин Ващінський, саме за його рекомендацією, після візиту на нашу станцію, мене офіційно прийняли в штат ГЕС на постійній основі.
Пропрацювавши 5 років інженером, з’явилась можливість спробувати себе в якості начальника зміни електроцеху. Це оперативна робота – знову навчання, робота жива, цікава і відповідальна. Пам’ятаю, завів зошит на 96 сторінок з переліком обладнання і його характеристиками, нещодавно знайшов його - майже все обладнання сьогодні нове, зошит можна віддати у музей, як не корисний у сучасності. А минуло лише 15 років. На цій посаді було більше практики і забезпечення стабільної роботи станції в режимі нон-стоп. На станції не вистачало чергових машиністів і склавши іспити по гідротурбінному і гідромеханічному обладнанню, я за сумісництвом працював і ним. Тоді за це не доплачували, але досвід - найбільша цінність яку я маю наразі.
Потім було підвищення до начальника зміни станції – робота на випередження, забезпечення безаварійної роботи, стабільність і відповідальність, техніка безпеки, навчання і обмін досвідом, щоденна командна робота де немає права на помилки.
В переліку посад, які я займав, надалі є заступник начальника виробничо-технічного відділу, заступник директора з реконструкції, начальник цеху комп’ютерних технологій, релейного захисту і зв’язку. Наразі вже 5 років займаю посаду головного інженера станції. На будь-якій посаді я працював і працюю з фанатами своєї справи, професіоналами. Захоплені і віддані своїй справі фахівці, від спільної роботи і знань яких залежить будемо ми ночувати вдома, або усувати аварійні ситуації на роботі.
В гідроенергетику потрапляють раз і назавжди. Є люди, які працюють більше 50 років, тобто все життя - і їм не сумно, тому що динамічне втілення нового не дає розслабитись.
Ваше бачення розвитку гідроенергетики?
Якщо розглядати це питання стосовно Каховської ГЕС, можу сказати – розвиток і нове будівництво – це необхідність. Станція призначена для роботи в піковому режимі, а так як її будівництво створило водосховище об’ємом 18,2 куб. км і вище знаходиться Дніпровська ГЕС-1 і ГЕС-2, потужністю і пропускною спроможністю більше нашої у три рази, ми вимушені у період весняного водопілля працювати у безперервному режимі, цілодобово – це впливає на обладнання. А коли для пропуску водопілля не вистачає потужності всіх шести гідроагрегатів, вимушені скидати воду через затвори водозливної греблі, а це все одно що випустити у повітря газ, необхідний для опалення осель українців.
Як головний інженер мрію розвантажити і подовжити термін експлуатації Каховської ГЕС. Вчасно виконувати ремонти і обслуговування в період водопілля, забезпечувати роботу у пікові години, як це передбачено. Це все можливо при втіленні в життя проєкту будівництва Каховської ГЕС-2. Ми отримаємо додаткові потужності і при використанні того ж самого об’єму води забезпечимо промивання русла нижнього Дніпра два рази на добу, що позитивно відобразиться на його екології. Капітальні і поточні ремонти обладнання також будуть можливі протягом року незалежно від того йде велика вода чи ні. Техніко економічне обґрунтування вже затверджене, наразі триває розробка проєкту і погодження. Зазначу, що цей проєкт не передбачає утворення нового водосховища, а планується в тілі існуючої греблі.
Як я вже говорив раніше, розвиток гідроенергетики повинен відбуватись паралельно з розвитком СЕС і ВЕС – це будівництво нових ГЕС і ГАЕС, для стабільної роботи енергосистеми України.
Що можете порадити молоді?
Якщо ви за фахом енергетик – ви ніколи не залишитесь без роботи! Розвиток, сучасність і умови побуту вимагають нових потужностей і стабільної роботи енергосистеми.
Уявіть, якщо в країні одразу вимкнуть всю електрику. Що відбудеться? – Хаос.
Лікарні, заводи, лабораторії, шахти і зв'язок, інтернет, без якого ми вже не уявляємо життя, можливо якийсь час протримаються на незалежних джерелах енергії, але вдома це майже не можливо. Саме тому професія і робота в енергетиці відповідальна і почесна.
Нас чекає тільки розвиток і те, що ми вважали дивом 20 років тому, скоро відійде у небуття. Це виклик часу! Отримувати досвід від попередніх поколінь, розвиватися, цікавитись новим і не зупинятися на досягнутому – мабуть саме таку настанову я дав би сучасній молоді. Вивчати теорію і практикуватися на сучасних підприємствах.
Укргідроенерго – гарний приклад саме таких державних підприємств, де можливо реалізуватись у будь-якій професії, чи то бухгалтер, електрик, гідротехнік, слюсар, водолаз, економіст чи юрист і багато інших професій необхідних для злагодженої роботи і існування станції. Декілька років тому навіть з’явився департамент із зав’язків з громадськістю і пресою, для висвітлення подій і життя гідроенергетиків України і світу. Прогрес тут відбувається не тільки в заміні обладнання, а і в модернізації системи управління і керування. Наші фахівці мають змогу навчатись, підвищувати свій рівень і рівень енергетичної галузі взагалі.
Що для Вас в роботі найбільш цікаво, що драйвовить щодня?
На кожній посаді направлення і відповідальність були різні, але об’єднувало одне – цікавість. Допитливий розум шукав реалізації знань і втілення можливостей. Радію, що маю таку можливість і наразі. Бути головним інженером – це бути техніком, електриком, бухгалтером, будівельником, екологом і сучасним менеджером і управлінцем. Відповідальності багато, але драйву вистачає щодня. Нескінченний потік питань, які вирішувати необхідно тут і зараз.
Найкраща винагорода це не тільки оклад, або премія – це ще і задоволення від успішно реалізованих проєктів, виконаної роботи і злагодженої роботи персоналу.
Пресслужба Каховської ГЕС
Читайте також:
Сергій Липовий: гідроенергетика як покликання
- 248