Новий уряд Бразилії включив 4 гідроелектростанції, а саме «Бем Кваре» (Bem Querer) потужністю 650 МВТ, «Табаджара» (Tabajara) потужністю 430 МВт, «Кастанхейра» (Castanheira) потужністю 140 МВт та «Телемако Борба» (Telemaco Borba) потужністю 118 МВт до проєктів, які отримають підтримку в рамках нової інвестиційної енергетичної програми країни.
Водночас існують деякі проблеми, зокрема через кризу, викликану пандемією Covid-19, було призупинено реалізацію ряду гідроенергетичних проєктів, про відновлення яких прийме рішення державна планувальна компанія EPE.
Загалом регіон Південної Америки активно переходить на відновлювані джерела енергії. Наприклад, гідроенергетичні потужності Колумбії, Венесуели та Еквадору дозволяють виробляти в цих країнах більше ніж дві третини усієї електроенергії.
Завдяки великим невикористаним відновлювальним енергетичним ресурсам гідроенергетики, вітру, сонячної енергії та геотермальної енергії Чилі та Аргентина також відходять від виробництва електроенергії за допомогою викопного палива. На даний час Чилі має майже 16 ГВт, а Аргентина майже 33 ГВт гідроенергетичного потенціалу.
Завдяки амбітній меті виробляти 60% електроенергії з відновлюваних джерел енергії до 2035 року, Чилі у своїй національній електромережі досягла встановленої потужності 10,8% від сонячної енергії та 8,6% від вітру. Аргентина досягла 1,1% від сонячної енергії та 4% від вітру. Водночас в Аргентині та Чилі 33% та 28% відповідно встановленої потужності припадають на гідроенергетику.
У Парагваї національна енергетична політика до 2040 року спрямована на використання відновлюваних ресурсів для соціального та економічного розвитку країни. Подібним чином прагне використовувати свої відновлювані джерела для подальшого підвищення енергетичної безпеки та декарбонізації інших галузей економіки і Уругвай.
Останні події
У Бразилії в 2019 році було введено в експлуатацію ГЕС «Белу-Монті» потужністю 11 233 МВт, яка зможе забезпечити електроенергією 60 мільйонів людей. Після гідроелектростанції «Ітайпу» (Itaipu Binational) вона є найбільшою в Бразилії та четвертою за величиною у світі. Загалом, «Белу-Монті» є джерелом національної гордості, оскільки проєктуванням та будівництвом займалися виключно бразильські компанії. Також у травні 2019 року компанія Iberdrola ввела в експлуатацію ГЕС «Байшо Ігуасу» (Baixo Iguaçu) потужністю 350 МВт, яка забезпечуватиме електроенергією мільйон людей у штаті Парана.
У вересні 2019 року в Колумбії страхова компанія Mapfre прийняла рішення компенсувати шкоду, яку завдали недобудованій гідроелектростанції «Ітуанго» (Ituango) у 2018 році сильні опади та зсуви ґрунту. Так, в результаті було пошкоджено інфраструктуру та обладнання на суму до 2, 556 млн американських доларів, при цьому прибутків втрачено до 628 млн американських доларів. Наразі вартість претензії ще не визначена, але сума страхового випадку буде однією із найбільших в історії інженерії. Варто зазначити, що проєкт все ще знаходиться в стадії будівництва. Очікується, що станція, додаткова оціночна вартість якої становить 1 млрд американських доларів, почне працювати в 2021 році та забезпечить 17% попиту на електроенергію в країні.
До 2040 року Перу прагне стати енергетично незалежною державою. Зокрема найближчими роками країна планує ввести в експлуатацію декілька гідроелектростанцій. У 2019 році гідроелектростанція «Калахунке» (Callahuanca) потужністю 84 МВт відновила роботу після двох років реабілітації, необхідність якої виникла внаслідок пошкоджень, заподіяних зсувами в 2017 році. Також введено в експлуатацію дві нові гідроелектростанції: «Ель Кармен» (El Carmen) потужністю 8,4 МВт та «8 де Агосто» (8 de Agosto) потужністю 19 МВт.
У червні 2019 року в Болівії введено в експлуатацію «Сан-Хосе II» (San Jose II) потужністю 69 МВт, що є другою ГЕС комплексу Сан-Хосе потужністю 124 МВт. Це значно наблизило країну до досягнення необхідного виробітку електроенергії, щоб покрити попит на електроенергію та розпочати її експорт до сусідніх держав.
Тривають переговори щодо експорту електроенергії до Аргентини. Так, планується побудувати ГЕС «Банда Азул» (Banda Azul) потужністю 147 МВт. Наразі державна компанія ENDE Corani проводить пошуки інвестора для забезпечення фінансування у сумі 300 млн американських доларів, необхідного для здійснення будівництва, яке планується розпочати у 2020 році.
У 2019 році ГЕС «Сальто Гранде» (Salto Grande) потужністю 1890 МВт між Аргентиною та Уругваєм розпочала реалізовувати програму модернізації задля підвищення виробництва, енергоефективності та енергобезпеки. 30-річна програма включатиме оновлення електричного та електромеханічного обладнання, а також цивільної інфраструктури.
На головному фото: ГЕС «Ітайпу», Бразилія (фото: jacksjaunts.com)
Джерело: International Hydropower Association
Переклад та адаптація: Ірина Данилова
Читайте також:
5 фактів про гідроенергетику Венесуели
На відстані кліку. ТОП-5 віртуальних мандрівок гідроелектростанціями світу
Коротка історія гідроенергетики: з давніх часів до сучасної епохи
- 674