Енергетичні пазли професіоналізму фахівців Дністровської ГАЕС

Енергетичні пазли професіоналізму фахівців Дністровської ГАЕС

11-06-2020
Ми продовжуємо цикл публікацій про співробітників Укргідроенерго та їх професії у гідроенергетичній галузі. Сьогодні про роботу Зореслави Фіялки з адміністративно-господарського сектору Дністровській ГАЕС поетично розповідає Інна Гончар – фахівчиня пресслужби станції.

«Дністровська ГАЕС! Доброго дня! Слухаю вас!» – ці слова стають щоразу першим своєрідним місточком, котрий з’єднує і, водночас, представляє, знайомить і налаштовує, допомагає і розставляє на місця усі ймовірні пазли, з яких складається таке багатогранне і різнопланове, доволі складне і, разом із тим, надпотужне й важливе життя унікальної гідроенергетичної споруди – Дністровської ГАЕС. Щодня, щохвилини, виконуючи роль надійного резерву з покриття пікових навантажень, експлуатуючи найсучасніше обладнання та вчасно виконуючи ремонти, колектив станції сумлінно працює над зобов’язанням, взятими перед державою щодо вводу в експлуатацію гідроагрегату № 4, адже введення його в роботу ‒ це подія не тільки в житті підприємства, а й усієї держави.

Однак, поряд зі спеціалістами провідної галузі – гідроенергетичної – безперебійну роботу гідроакумулюючої електростанції забезпечують, кожен на своїх робочих місцях, фахівці великої команди дотичних професій. І ось чи не найперші відчувають, якими прокинулись робочі ритми, як і те, як саме їх найвдаліше спрямувати за вимогою чи потребою керівництва і колег, працівники приймальні.

10 років тому свій перший робочий день на Дністровській ГАЕС розпочала Зореслава Фіялка, котра нині, на посаді фахівця ІІ категорії адміністративно-господарського сектору, подібно до майстерного диригента, вправно задає тон і енергетичну тональність особливій кардіограмі особливої команди особливої гідроспоруди, до якої прикута увага і Новодністровська, і села Василівка, і Сокирянського району, і Буковини, й української держави та світу.

Чи отримають працівники необхідні матеріали у електронній системі документообігу, чи вчасно зорієнтуються у обсягах професійної інформації для передачі керівництву чи авторам десятків листів щодень, як і дзвінків і телефонограм, чи буде правильним скоординоване нею відповідне спілкування і, зрештою, – яке саме враження складеться про філію «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» у тих, хто вперше переступив її поріг, – усе це, здебільшого, залежить саме від її професіоналізму, швидкості і якості виконання посадових обов’язків і, безумовно, особистих якостей та навіть і настрою. Звичайно ж, АГС працює в команді, та основними незримими кнопками на пульсі робочого ритму і забезпечення його стабільності і скоординованості володіє вона, Зореслава Ярославівна.

І хто б міг подумати, що мале дівчатко, чий прадід і прабабуся господарювали колись на власних обійстях, котрі були розташовані саме на місці нинішньої ГАЕС, із цікавістю граючись, спостерігатиме за процесом забору проб ґрунтів на місці нинішньої верхньої водойми, вдивляючись щоразу з гори у рідні Василівські простори та вслухаючись у гуркіт численних КрАЗів та КАМазів?! Навіть смак бутербродів зі спеціальної печі для висушування проб у робочому вагончику будівельної лабораторії, де працювала її мама, і досі нагадує ту пору початку нового і незвіданого у їхньому селі. А ще – здавалося, неосяжні тоді простори ковили, що гойдалася собі на сусідній горі і гадки не мала, які зміни настануть навколо і яка грандіозна гідроспоруда постане за роки серед Василівсько-Розкопинських просторів.

Усілякі акценти розставляла доля, залишившись окремими сторінками життєвого досвіду: і пробовідбірником тієї ж таки будлабораторії, і здобуттям освіти викладача англійської та німецької мови й зарубіжної літератури, і продавцем, і вчителем англійської мови, і менеджером зі збуту, й інженером-кошторисником. Та все ж успішно пройдене навчання у школі на курсах секретарів поставило особливу відмітку, аби згодом саме ці навички волею випадку стали вирішальними у причетності Зореслави до гідроенергетики.

Прикметно і те, що після школи вона мріяла стати психологом, аби допомагати людям боротися чи миритися з проблемами, фобіями і тиском зовнішнього світу. І вже сьогодні зізнається, що «на Дністровській ГАЕС частково це здійснилося. Не завжди спрацьовує, але є вже якесь розуміння, з ким варто почати розмову, кого краще не чіпати, з ким можна жартувати, і з ким дотримуватись виключно офіційного спілкування; кого варто попередити перед візитом до керівництва і, навпаки, коли потрібно підготувати директора до візиту». І продовжує: «У нас просто унікальна можливість спілкування з людьми різних рівнів і професій, бо ж у школі, лікарні, магазині, фірмі чи держзакладі зазвичай люди об'єднані однією сферою, а у нас є можливість отримати безліч різних знань: будівництво, проектування, закупівлі, юридичний напрям, фінанси, ІТ-технології – це теж круто!»

Натомість не всі знають, як щиро завжди переживає і реальними справами допомагає молода жінка із зоряним іменем та заквітчаним прізвищем і знедоленим діткам, і захисникам України, і тим, хто украй потребує підтримки. Разом із тим, вона залишається справжньою і відвертою, сучасною і креативною, із притаманною їй вишуканою українською вимовою і, водночас, іскрометним гумором та подарованим у спадок матусею чудовим вокалом; відданою родині і люблячою, оригінальною і вимогливою та, звичайно ж, здатною миттєво зорієнтуватися і мобілізувати усі свої внутрішні схеми і дротики, аби робочі ритми Дністровської ГАЕС відповідали усім вимогам, а енергетична складова спілкування була справедливою, комфортною і привітною. А ще мріє про мир у міцній заможній українській державі.

Інна Гончар, пресслужба Дністровської ГАЕС

Читайте також:

Олександр Матанцев: «Приємно розуміти, що кожен електроприлад, починаючи зі звичайної лампочки, працює завдяки твоїй роботі»

Вадим Невідомський: Управління краном я б порівняв з відеогрою!

«Оперативник – це не професія, а образ життя», - Юрій Шульга

Поділитися: