За останніми оцінками Міжнародної асоціації гідроенергетики, в 2019 році в Європі 40% електроенергії вироблено за допомогою викопного палива, 35% –відновлюваних джерел енергії та 25% – ядерної енергії. Водночас було додано більше 20 ГВт потужностей сонячної та вітрової енергії, що значно перевищує додані потужності інших джерел.

Загалом у найближчому майбутньому Європейський Союз відповідно до нової Європейської Зеленої угоди планує значно збільшити показник надходження електроенергії від відновлюваних джерел енергії. Такі перспективи свідчать про те, що Європа все більше покладатиметься на таке важливе чисте джерело енергії як ефективна та надійна гідроенергетика.

Варто зазначити, що річна кількість виробництва гідроелектроенергії в різних європейських регіонах була досить різною, а посушлива погода в останні роки взагалі зменшила обсяги її виробництва в країнах на півдні Європи. Проте гідроенергетика в Європі, де існує багато потужних гідроелектростанцій, а низка проєктів очікують на свою реалізацію, є важливою частиною енергетичного сектору. Саме тому в 2019 році гідроенергетична потужність залишалася відносно стабільною.

На сьогоднішній день будівництво гідроакумулюючих станцій, модернізація існуючих об’єктів й збільшення їх потужностей та мала гідроенергетика – основні напрями розвитку гідроенергетики в Європі. Заходи, направлені на її розбудову, включено в регіональні програми розвитку, які представлено в минулому році. Наприклад, 12 запропонованих проєктів гідроакумулюючих станцій включено до нещодавно оновленого переліку транскордонних проєктів спільного інтересу (PCI) Європейської Комісії.

Рекомендації щодо розвитку гідроенергетики також опубліковано як частина Таксономії ЄС у вигляді роз’яснень та критеріїв обґрунтування придатності для інвестиційних проєктів. Важливо, що вони узгоджуються з цілями сталого розвитку ЄС до 2050 року.

Окрім того, Комісія ЄС розпочала науково-дослідні та інноваційні ініціативи, зосереджуючи увагу на потенціалі гідроенергетики, які, зокрема, включають Hydropower Europe, XFLEX HYDRO (Hydropower Extending Power System Flexibility) та Hydroflex.

Останні події

Уряди європейських країн продовжують інвестувати у розвиток гідроенергетичного сектору. У Норвегії завдяки реалізації у 2019 році нових малих проєктів гідроенергетична потужність зросла на 134 МВт. Державна комунальна компанія Швеції заявила про покращення ефективності гідроенергетичних об’єктів у минулому році на 200 ГВт*год, а до 2023 року країна планує збільшити їх потужності на 600 МВт. 

У Сполученому Королівстві продовжується реконструкція гідроакумулюючої станції «Фестиніог» («Ffestiniog»). Минулого року також досягнуто домовленостей щодо будівництва North Sea Link та NordLink – проєкт з’єднання Норвегії з Великобританією та Німеччиною задля забезпечення торгівлею відновлюваної електроенергії. В Ісландії затвердили план будівництва нової гідроелектростанції у віддаленому регіоні Страндір.

Водночас у Франції на гідроакумулюючій станції «Ла Коше» («La Coche») завдяки заміні старих гідротурбін на гідротурбіни «Пелтон» потужністю 240 МВт загальна встановлена потужність збільшилася на 20%. На кордоні Швейцарії та Франції вже заповнили водою водосховище гідроакумулюючої станції «Нант-де-Дранс» («Nantde Drance») потужністю 900 МВт.

В Австрії введено в експлуатацію ряд малих гідроелектростанцій, в тому числі гідроелектростанцію «Макрафтверк» («Murkraftwerk») потужністю 18 МВт. В Центральній Європі, включаючи Австрію, та далі на схід, зокрема, у країнах Балтії планується збільшити кількість гідроакумулюючих станцій.

У Чеській Республіці в даний час основна увага приділяється модернізації станцій, а в Італії підписано угоду щодо встановлення цифрових модернізацій на 33 ГЕС по всій країні.

Національна енергосистема Іспанії зафіксувала лише 38 МВт приросту загальної гідроенергетичної потужності в 2019 році. Не було суттєвого  росту потужностей і в Португалії. Водночас планується збільшити потужність гідроелектростанції «Говайнш» («Gouvaes»), яка на сьогодні  становить 880 МВт. Загалом прогнозоване зростання відновлюваних джерел енергії протягом наступного десятиліття свідчить про те, що обидві країни потребуватимуть все більше гнучкої та накопичувальної енергії, яку може забезпечити гідроенергетика.

В останні роки Південно-Східна Європа привертає увагу своїм значним гідроенергетичним потенціалом, визначивши об’єкти для розвитку на Балканах. Минулого року в Північній Македонії було розпочато процес концесії та попередньої кваліфікації для запропонованого гідроенергетичного проєкту «Чебрен» («Cebren») потужністю 333 МВт, який вважається ключовим для енергетичного майбутнього країни.

Продовжуються програми модернізації на гідроелектростанціях «Сестрімо» («Sestrimo») потужністю 240 МВт в Болгарії, «Джердап» («Djerdap») потужністю 1056 МВт та «Зворник» («Zvornik») потужністю 96 МВт, яку планується збільшити до 125 МВт, у Сербії.

У Туреччині гідроенергетична потужність зросла на 145 МВт і на кінець 2019 року становила 31% від загальної енергетичної потужності країни. Заразом триває реалізація декількох нових проєктів, зокрема в минулому році відбулася знаменна подія – водосховище, створене будівництвом греблі Ілісу, заповнили водою. По завершенню будівництва гідроелектростанція потужністю 1200 МВт стане четвертою за величиною в країні.

Найбільша гідрогенеруюча компанія в Україні Укргідроенерго продовжує реконструкцію всіх своїх гідроелектростанцій, завдяки чому збільшується їх загальна встановлена потужність, підвищується надійність та термін експлуатації обладнання. Важливо, що технічне переоснащення станцій матиме  вагомі екологічні та соціальні результати.

Також в країні планується наростити гідроенергетичні потужності, які відіграють важливу роль у стійкості ОЕС. Так, до 2026 року Укргідроенерго має добудувати Дністровську ГАЕС, яка складатиметься із 7-ми гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт в генераторному режимі та 2947 МВт в насосному. На сьогодні повністю готова і функціонує перша черга гідроакумулюючої станції у складі трьох гідроагрегатів, загальною потужністю в генераторному режимі 972 МВт. Наразі ведеться будівництво другої черги ГАЕС у складі четвертого гідроагрегату, пуск якого заплановано здійснити наприкінці цього року. Окрім того, планується будівництво та введення в експлуатацію Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт, та Каховської ГЕС-2 потужністю 250 МВт. Реалізація перерахованих проєктів дозволить довести частку маневрових потужностей ГЕС та ГАЕС у загальному балансі галузі до 16%.

Переклад та адаптація: Ірина Данилова

Читайте також:

Чому розвиток гідроенергетики необхідний суспільству

Розвиток гідроенергетики в країнах Південної Америки

IRENA: гідроенергетика відіграватиме вирішальне значення для декарбонізації економіки