У компанії «Укргідроенерго» очікують, що 2021 рік буде кращим за минулий, тому що за осінь – зиму на теренах України накопичилися певні об’єми снігу та води. Але спеціалісти не можуть остаточно спрогнозувати протяжність паводку та його інтенсивність, бо за останні п’ять років ґрунтові води опустилися на 50–60 см нижче за свій звичайний рівень. Тож, скільки вологи заберуть саме ґрунти, щоб відновити свій рівень, сказати важко. Жодних підтоплень по берегах Дніпра та Дністра цьогоріч не очікується, - Mind.ua.
Україна готується до водопілля. Вперше за останні п’ять років осінньо-зимових опадів та снігу достатньо, щоб пішла «велика вода». Проте вона все одно буде набагато меншою за середньостатистичні показники. За даними Укргідрометцентру, поблизу Києва очікується проходження 16–18 куб. км води, тоді як раніше ці показники перевищували 25 куб. км.
Гідростанції на українських річках відіграють велику роль у формуванні тарифів для населення та в регулюванні об’єднаної енергосистеми (ОЕС) країни. Вода – найбільш «зелений» – екологічно безпечний – ресурс у генерації електроенергії. Втім, останнім часом через зміну клімату ГЕС на річках дедалі менше працюють на безпосереднє постачання електроенергії. Вони виконують інші функції – накопичення прісної води у водосховищах для економіки держави та регулювання енергосистеми.
Без наявних споруд, як-от гідроакумулюючі станції (ГАЕС), не відбувся б розвиток «зеленої» генерації в Україні. Проте можливості води у регулюванні вичерпуються, а перспективи фінансування розвитку галузі дуже примарні. Вільний ринок електроенергії, який запустили влітку 2019 року, не став справжнім ринком. На ньому й досі діє «ручне регулювання» та штучні обмеження. Вірогідно, підвищення тарифів для населення не уникнути, йдеться лише про час їхнього запровадження. Що принесе цьогорічна «велика вода» енергетикам, розбирався Mind.
Чи буде велике водопілля?
Починаючи з 2015-го року Україна переживала тяжкий період посухи. Минулий, 2020-й, рік був найгіршим – взагалі безпаводковим, проточність води в Дніпрі навесні складала 1000 куб. м на секунду. Подібне трапилося вперше за більш ніж 100 років.
У компанії «Укргідроенерго» очікують, що 2021 рік буде кращим, тому що за осінь – зиму на теренах України накопичилися певні об’єми снігу та води. Але спеціалісти не можуть остаточно спрогнозувати протяжність паводку та його інтенсивність, бо за останні п’ять років ґрунтові води опустилися на 50–60 см нижче за свій звичайний рівень. Тож, скільки вологи заберуть саме ґрунти, щоб відновити свій рівень, сказати важко. Жодних підтоплень по берегах Дніпра та Дністра цьогоріч не очікується.
За прогнозами Укргідрометцентру, у середині паводку, а саме – у третій декаді квітня, проточність води в Дніпрі складатиме від 2500 до 3500 куб. м на секунду. Це нижче середнього у період до 2015 року, але, схоже, Україні вже треба переглядати середні показники щодо водності. Не очікується і якихось позаштатних ситуацій – увесь льодостав вже пройшов, водосховища та протоки чисті і готові прийняти всю очікувану з паводком воду, що надійде у квітні – травні.
Проте сніги й дощі цієї зими дозволили зробити певні запаси питної води у водосховищах. Рівень головних водосховищ країни сягає: Київське – 102,4 метри; Кременчуцьке – 79,4 метри; Каховське – 15,6 метри. І вони можуть додатково прийняти ще майже 5 куб. км води. Якщо 2020 року вже у травні відповідні державні відомства почали говорити про можливість введення влітку обмеження споживання води для населення, то цього року такої проблеми не буде.
«Цього року абсолютно немає проблем із забезпеченням прісною водою нашого населення. Водосховища в першу чергу повинні забезпечувати нею споживачів круглий рік, тож кожного місяця Міжвідомча комісія ухвалює рішення щодо регулювання їхнього рівня. Ми впоралися із цим завданням минулого року, який був для нас дуже критичний, а зараз за водосховища можна не переживати. У квітні почнеться нерест, і всі сили будуть спрямовані на те, щоб він пройшов спокійно. А вже треті в черзі будемо стояти ми – з обов’язками регулювання енергетичної системи країни», – запевнив Ігор Сирота, генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго».
Чому дешевої енергії становиться дедалі менше?
Енергія річкової води – найдешевша енергія у світі. Після тяжкого осінньо-зимового періоду, коли на повну відпрацьовують атомні та вугільні генерації, щедрий паводок дає можливість їм «перепочити» – на пару місяців саме гідроенергетика поставляє значні обсяги дешевої електроенергії для економіки країни – і дещо вирівнює ціни на електроенергію.
Проте через зміни клімату Україна втрачає енергію води, якої стає все менше й менше. Якщо раніше середній прогноз виробітку гідроенергетики сягав 10–11 млрд кВт/г на рік, то зараз він впав ледь не наполовину. 2020 року вдалося виробити лише 6,6 млрд кВт/г, цього року керівництво УГЕ прогнозує збільшення на 20–25% – до 8,5 млрд кВт/г.
Усе більше гідроенергетика України працює не як постачальник дешевої електроенергії, а як головний центр із регулювання енергосистеми країни. Тобто все більше задіяні не звичайні гідроелектростанції – ГЕС, які просто пропускають крізь себе воду та дають електроенергію, а гідроакумулюючі станції – Київська та Дністровська ГАЕС.
Вони мають поблизу себе по два водосховища – нижнє й верхнє: якщо енергії в загальній системі мало, станції спускають воду з верхнього в нижнє – і дають додаткову енергію; якщо її забагато – вони забирають надлишки електроенергії, щоб перекачати воду з нижнього у верхнє водосховище. Разом із тим борги перед «Укргідроенерго» за балансування об’єднаної енергосистеми країни перевищили 2,5 млрд грн і щомісяця збільшуються на 300 млн грн.
Потужності сонячних та вітрових станцій в Україні зростають, але їхні власники ще не навчені відповідати за регулювання загальної енергосистеми країни. Адже, навіть у разі обмеження виробітку, за законом України, їм повинні виплатити гроші за невироблену електроенергію. Водночас ГАЕС можуть працювати як у паводок, так і в період відсутності води, бо їм достатньо двох своїх водосховищ.
Але наявного потенціалу регулювання не вистачає: на сьогодні дефіцит регулюючих потужностей становить 2500 МВт, або 2,5 атомних блока. І надалі він лише зростатиме.
Чому підвищення тарифів стає необхідністю?
Сьогодні всі проблеми енергетичного ринку України лягають на плечі державних компаній – як-от «Укргідроенерго» і «Енергоатом». Вони тримають на собі «тариф для населення»: 1,68 грн за 1 кВт. Обидві компанії віддають по 30% свого виробітку на ПСО – «Покладання спеціальних обов’язків» – для населення за ціною 1 коп. за 1 кВт. При цьому лише собівартість цієї електроенергії становить 56–57 копійок за кВт.
«Ми бачимо, що ПСО – це те саме перехресне субсидіювання, що було раніше. У владі є думки, що треба продовжити ПСО, а крім того, додати, що «Укргідроенерго» повинно ще «забезпечити» ПСО споживачів Бурштинського енергоострову – це Львівська, Закарпатська та Івано-Франківська області. Але нам потрібно на державному рівні зрозуміти, чи ми вкладаємо в розвиток гідроенергетики, чи покриваємо ПСО», – каже Ігор Сирота.
Сьогодні тариф для населення складає 1,68 грн за 1 кВт – це суто «політичний» тариф, бо з цієї суми 1,5 грн йде на транспортування, а генерації на розвиток залишається лише 18 коп. Це ненормальна ситуація, тож тариф треба підвищувати.
«Якщо ми хочемо принаймні стабілізувати ситуацію з регулюванням енергосистеми, а вона дуже складна через введення великої кількості сонця і вітру, нам потрібні регулюючі потужності. Можемо регулювати їх за рахунок теплової генерації, яка по собівартості зовсім інша, або розвиваємо гідроакумулюючі станції та акумулюючі батареї. Нам потрібно ухвалити це рішення на рівні країни», – зауважив Ігор Сирота.
Чи приєднається Україна до європейської енергосистеми?
Згідно з програмою на 2021 рік, у серпні, до 30-ліття Незалежності України, «Укргідроенерго» планує запустити 4-й гідроагрегат на Дністровській ГАЕС. Це збільшить регулюючі потужності системи на 324 МВт. Ще 15–20 додаткових МВт гідроенергетики забезпечать через проведення модернізації агрегатів на Канівській ГЕС та ДніпроГЕСі.
Відповідно до Енергостратегії України до 2030 року у нас мають бути збудовані нова Канівська ГАЕС та добудовано ще три агрегати №№5,6,7 на Дністровській ГАЕС. Цю третю чергу агрегатів «Укргідроенерго» планує будувати власним коштом.
«Дністровська ГАЕС підтримує розвиток інших відновлюваних джерел енергії завдяки маневровим потужностям. У такий спосіб зменшується залежність від викопного палива. За підрахунками, Дністровська ГАЕС дозволить Україні щороку заощаджувати 1 млн т вугілля та 200–300 млн куб. м газу. Крім економії енергоресурсів матимемо й екологічний ефект: на понад 2 млн т скоротяться викиди в атмосферу вуглекислого газу, майже на 7000 т – оксиду азоту та майже на 29 000 т – діоксиду сірки», – пояснює Оксана Гуляєва, начальник відділу екологічного супроводу реалізації проєктів «Укргідроенерго».
«Ми ухвалили рішення з міністром економіки максимально локалізувати наші проєкти, щоб більше задіяти наших виробників та забезпечити робочі місця нашим людям. По Дністровській ГАЕС локальна частина складає понад 85%, і це 15 000 робочих місць. Щодо будівництва Канівської ГАЕС та Каховської ГЕС-2 спілкуємося з інвесторами та шукаємо оптимальну модель фінансування, залучення наших підрядників і виробників», – розповідає Ігор Сирота.
Також компанія проводить підготовчі заходи для приєднання до Європейської енергетичної системи, адже Україна взяла на себе зобов’язання долучитися до неї 2023 року. Але до цього всі наші енергетичні підприємства мають повністю від’єднатися від енергосистем Росії та Білорусі і мінімум рік пропрацювати в автономному режимі, щоб відпрацювати всі режими регулювання та балансування. Тільки тоді Європа прийматиме рішення щодо приєднання.
Крім технічних моментів, об’єднання з енергосистемою Європи остаточно запровадить і цивілізоване функціонування ринку електроенергії, яке сьогодні штучно стримується численними актами регулювання з боку НКРЕКП. Йдеться перш за все про відмову від соціальних тарифів на електроенергію для населення за рахунок державних компаній; без обмежень верхніх та нижніх цінових лімітів; можливість вільно напряму заключати двосторонні договори з великими споживачами.
Найближчим часом «Укргідроенерго» вимагатиме від НКРЕКП, щоб компанію поставили в перелік разом із «зеленою» генерацією, бо вона має право на першочергове відшкодування грошей за послуги балансування. Бо, з одного боку, відпуск електроенергії для населення за 1 копійку, а з другого – борги за балансування ставлять компанію у вкрай складне становище, яке загрожує її нормальному функціонуванню.
Читайте також:
До 2030 року Кабмін планує залучити в енергетичну галузь 50 млрд доларів
Міжвідомча комісія узгодила режими роботи дніпровських та Дністровського водосховищ у квітні
В Укргідроенерго готові до пропуску весняного водопілля 2021
Актуальні новини
- 174