До вашої уваги адаптований переклад статті.

2020 рік – це п’ята річниця підписання Паризької кліматичної угоди та перший тест на готовність країн світу посилити свої цілі щодо боротьби зі змінами клімату. Очікувалося, що уряди висунуть амбітні короткострокові плани до 2030 року та довгострокові до 2050-го з метою декарбонізації економіки.

Але наразі світ переживає пандемію Covid-19 і багато життєво важливих кліматичних ініціатив призупинено. Конференція ООН з питань клімату перенесена на 2021 рік. Хоча уряди виправдано зосередили свої зусилля на вирішенні поточної кризи охорони здоров'я, кліматична криза нікуди не зникла. Десятиліття майже не зменшених викидів вуглецю продовжують «нагрівати» атмосферу. Події поточного року не слід розглядати як привід для зменшення кліматичних амбіцій, а натомість – як можливість пришвидшити перехід до зеленої економіки.

Відповідно до цілей Паризької угоди, уряди повинні вживати заходів, що сприятимуть переходу до більш чистих та низьковуглецевих технологій. Як одне з найбільших у світі відновлюваних джерел енергії, гідроенергетика відіграє ключову роль у цьому переході. Відповідно до нещодавно оприлюдненого глобального прогнозу Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії, для підтримки зобов’язань, передбачених угодою, світовій гідроенергетиці до 2050 року знадобляться додаткові 850 ГВт встановленої потужності.

Гідроенергетика забезпечує подвійну користь у боротьбі зі зміною клімату. Першою перевагою є її внесок у пом'якшення наслідків зміни клімату. Гідроенергетика не лише забезпечує чисту енергію зі значно меншими викидами парникових газів, ніж більшість інших технологій, але також підтримує розвиток інших відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) завдяки своїм маневровим потужностям. Таким чином, зменшується залежність від викопного палива та світ уникає близько 4 млрд тонн додаткових викидів парникових газів на рік (порівняно з вугільною енергетикою відповідно до Звіту про стан гідроенергетики IHA за 2020 рік).

Друга перевага: здатність гідроенергетики надавати послуги з водопостачання та виконувати функцію накопичувача води. Гідроенергетика забезпечує ємності для зберігання води, яку можна використовувати для зрошення, питного водопостачання, боротьби з повенями, навігації та інших послуг. Водосховища є необхідними для адаптації до більш «теплого» світу та задоволення зростаючих потреб у воді.

Хоча ГЕС допомагають боротися зі зміною клімату, але, як і інші види інфраструктури, вони можуть бути вразливими до змін кліматичних умов. Коливання температури та кількості опадів, збільшення частоти посух та екстремальних погодних явищ суттєво впливають на річковий стік. Збільшення або зменшення стоку річок впливає на доступність води і, в свою чергу, на виробництво електроенергії. Така невизначеність щодо майбутніх гідрологічних умов створює значні проблеми для менеджерів гідроенергетики.

Незважаючи на визнання переваг гідроенергетики, велика частина світового гідроенергетичного потенціалу залишається невикористаною, особливо в країнах, що розвиваються, де надійної та доступної чистої енергії бракує. То що заважає розвитку гідроенергетики там, де це найбільше потрібно? Одна з найбільших проблем – високі початкові капітальні витрати та тривалий період окупності гідроенергетики. Отримати фінансування для гідроенергетичних проектів є складним завданням, особливо на життєво важливому етапі раннього планування.

Якщо гідроенергетичні об’єкти розроблені відповідально, з дотриманням передової міжнародної практики, то вони є важливою технологією для обмеження впливу кліматичних змін. Внесок гідроенергетики у досягнення цілей Паризької угоди потрібно розглядати не лише з точки зору уникнення викидів парникових газів, але й як сприяння розбудові кліматостійкої інфраструктури.

Як повідомляла Міжурядова комісія з питань зміни клімату (IPCC), ще є 10 років, перш ніж ми дійдемо до точки неповернення. Можливо, пандемія – це можливість пришвидшити зусилля з декарбонізації? Залишилося не так багато часу для рішучих дій. Стійка гідроенергетика готова зіграти свою позитивну роль.

Джерело: Міжнародна гідроенергетична асоціація (IHA)

Пресслужба Укргідроенерго

Читайте також:

Aqua vita: як Україна одночасно долає наслідки повеней та посухи

Ігор Сирота: Якби не було Дністровської ГЕС, наслідки паводку були б набагато масштабніші

Погляд в майбутнє: водні ресурси, зміни клімату та гідроенергетика